facebook

Полювання на іноземців. Медтуризм може змінити якість послуг в Україні

Медичний туризм може стати гарним джерелом доходу для українських клінік – за умови, що вони докладуть до цього хоч якихось зусиль

1649384


Відправлення пацієнтів за кордон давно стала хорошим бізнесом для українських медиків, пише Ганна Левченко у №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року.

За неофіційною статистикою, тільки у 2013-2014 роках за кордон для отримання медичних послуг виїхало близько 200 тис. українців. При цьому середній чек за послуги, які наші співвітчизники отримали за кордоном, склав близько € 5.000.

За приблизними розрахунками, вітчизняні клініки заробляють на закордонних пацієнтах близько $ 125 млн, а іноземні на українських пацієнтах – € 1 млрд

Водночас близько 50 тис. іноземців щороку відвідують українські установи охорони здоров’я і залишають у них у середньому близько $ 2.500. Таким чином, за приблизними розрахунками, вітчизняні клініки заробляють на закордонних пацієнтах близько $ 125 млн, а іноземні на українських пацієнтах – € 1 млрд.

На думку Олега Спіженка, голови Асоціації приватної медицини України, у наших медиків поки що не усталене поняття «заробітку» як економічного критерію.

«З різних причин, в тому числі і через соціальну спрямованість медичних послуг, вважається, що говорити про заробіток клінік – як приватних, так і комунальних – неетично. Проте залучення іноземних пацієнтів для державних і комунальних лікувальних установ – це поки що єдиний спосіб надання платних послуг», – каже Спіженко.

Фото Дмитра Ніконорова
Клініка Спіженка у лікуванні раку успішно конкурує із зарубіжними медичними центрами

Тим більше коли іноземці до нас самі їдуть. Адже зараз, коли девальвувала гривня, багатьом з них стало набагато дешевше лікуватися в Україні, ніж у себе вдома.

За спостереженнями лікарів, лікування та оздоровлення в нашій країні стають все більш популярними серед пацієнтів із Західної Європи, Ізраїлю, США, Великобританії. Звичними пацієнтами у клініках стають також жителі Еміратів і країн Азії. Деякі передові клініки навіть запрошують на роботу фахівців зі знанням китайської мови для спілкування з потенційними пацієнтами з Піднебесної.

Дочки-матері

Серед найбільш популярних в іноземців медичних слуг, які вони шукають в Україні, – проходження процедур ЕКЗ (штучне запліднення), лікування стовбуровими клітинами, стоматологічні послуги, а також послуги кардіологічних та онкологічних клінік.

Популярність процедур ЕКЗ в Україні пояснюється тим, що у нас штучне запліднення дешевше, а наявна нормативна база набагато ліберальніше

Популярність процедур ЕКЗ в Україні пояснюється тим, що у нас штучне запліднення дешевше, а наявна нормативна база набагато ліберальніше, ніж у більшості європейських країн. Зокрема, в Україні дозволена донація яйцеклітин, за якої для зачаття використовується яйцеклітина донора, що запліднюється спермою чоловіка, а також сурогатне материнство.

Для порівняння: в Європі донація яйцеклітин дозволена тільки в Чехії, Іспанії та Греції, тому європейці охоче приїжджають на ЕКЗ в Україну.

Крім того, в нашій країні дозволено сурогатне материнство, на яке практично немає обмежень, зокрема вікових, що, до слова, категорично не вітається міжнародною медичною громадськістю.

Читайте також:  “Погано буде всім”: Зеленський розповів, коли в Україні очікувати піку коронавірусу

Правда, на думку Валерія Зукіна, директора клініки Надія, така ліберальність іноді йде на шкоду якості.

«В Україні клініка може мати ліцензію на акушерство та гінекологію, а окремої ліцензії на проведення ЕКЗ не потрібно. У підсумку ЕКЗ починає займатися багато хто, іноді забуваючи про якість і невиправдано знижуючи ціни», – пояснює він.

За словами Зукіна, якщо в європейській клініці цикл ЕКЗ може коштувати близько € 3.500, то в Україні можна знайти пропозиції за 22.000 грн (близько € 1.000).

Фото Таїсії Стеценко
Валерій Зукін вважає, що надзвичайно ліберальне законодавство шкодить якості медичних послуг в Україні

«У підсумку, якщо до нас їдуть, то тільки тому що у нас дешево або тому що можна все. Або, якщо не можна, то за гроші все одно зроблять», – каже фахівець.

Справи сердечні

Павло Олтаржевський, глава міжнародного департаменту київського Інституту серця, який активно приймає пацієнтів з-за кордону, зазначає, що у 2014-му клініка прийняла понад 150 іноземців. А в поточному році в ній з’являються в середньому по десять медичних туристів на місяць. При цьому Інститут серця, державний лікувальний заклад, щоб залучати іноземців, співпрацює з приватною клінікою Альфа Медика, яка розташована на території інституту і надає пацієнтам послуги з розміщення (забезпечує комфортними палатами) та реабілітації.

«Як правило, комерційну діяльність у межах наявного українського законодавства державні клініки можуть вести опосередковано через асистингові компанії – як українські, так і іноземні з офісами в Україні. Співпраця держмедзакладу із зарубіжною асистинговою компанією є аналогічною роботі з місцевими страховими компаніями», – розповідає Олтаржевський.

Інститут серця, до речі, став першою в Україні клінікою, що отримала міжнародну акредитацію JCI. Вона вважається найбільш об’єктивною і престижною серед чотирьох загальновизнаних систем акредитації – Trent Accreditation Scheme, ACHSI, CCHSA і JCI.

Фото Дмитра Ніконорова
Павло Олтаржевський розповів, що державний Інститут серця співпрацює з приватною клінікою, щоб залучати іноземців

JCI, у якій на цей час акредитовано понад 20.000 медичних установ у 40 країнах світу, дозволяє залучати пацієнтів, які мають медичну страховку у США. Для американських страховиків така співпраця є дуже вигідною, адже вартість послуг української клініки не можна порівняти з вартістю послуг американської. Але, щоб отримати акредитацію, клініка повинна пройти серйозну перевірку, що триває до трьох років, і заплатити близько $ 100.000.

Читайте також:  На Львівщині у ДТП загинула вагітна на 9 місяці жінка

«У випадку з нашим Інститутом серця ми вирішили пройти цю акредитацію в першу чергу для підвищення стандартів лікування, обслуговування та адміністрування, для управління ризиками в клініці», – каже Олтаржевський.

Кількість іноземних пацієнтів Інституту серця збільшується на 30% на рік, а після отримання акредитації клініка розраховує залучити їх на 50% більше

За його словами, кількість іноземних пацієнтів Інституту серця збільшується на 30% на рік, а після отримання акредитації клініка розраховує залучити їх на 50% більше.

Водночас далеко не всі клініки, зацікавлені в іноземних туристах, готові нести витрати на міжнародну акредитацію. Максимум, що вони мають, – сертифікат ISO, який, втім, відповідає початковим етапам акредитації за системою JCI і дозволяє продовжити рухатися шляхом міжнародної акредитації.

Правда, у зв’язку із загальною економічною ситуацією і військовими діями в країні процес цей може істотно затягнутися.

Допомога держави

У країнах, які лідирують на ринку в’їзного медтуризму, і медицина, і туризм мають державну підтримку. Наприклад, в Ізраїлі в галузь уже кілька десятиліть вкладаються держкошти і гроші інвесторів. Підтримкою держави користуються і турецькі клініки. Наприклад, іноземний пацієнт отримує знижку до 40% на переліт авіакомпанією Турецькі авіалінії, а залученням медтуристів займається спеціальне агентство, якому виділяють кошти на промоушен і рекламу і виплачують гарні бонуси за кожного залученого пацієнта.

Розвивати медичний туризм, схоже, готовий й український міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі (тепер уже екс-міністр – ред.).

«В’їзний медичний туризм для української приватної та державної медицини є законним і додатковим позабюджетних надходженням», – озвучила позицію глави відомства перший заступник Олександра Павленко.

На її думку, розвитку в’їзного медичного туризму сприятимуть механізми державно-приватного партнерства, які МОЗ має намір розвивати, подаючи відповідні законопроекти. При цьому перший заступник міністра не бачить конкуренції між державними та приватними клініками на цьому ринку.

«Конкуренція – це суперництво клінік за дотримання низки умов, серед яких, зокрема, економічна свобода, велика кількість самостійних і рівноправних клінік, можливість отримання і привласнення прибутку як головного результату діяльності. У нас таких умов не те що немає на практиці, але вони навіть не прописані в нормативній базі. До цього ми йдемо сьогодні, зберігаючи соціальну орієнтацію конкуренції», – зазначає Павленко.

Втім, практика показує, що бюджетним клінікам нецікава боротьба за іноземного пацієнта в принципі.

«Я звертався до керівників різних державних клінік в різних галузях і питав, було б їм цікаво займатися медичним туризмом і приймати пацієнтів нехай не з далекого, але хоча б з ближнього зарубіжжя, країн СНД. Вони чесно говорили, що їм це нецікаво», – розповідає Олексій Берковець, головний редактор журналу Медичний туризм.

Головних лікарів державних клінік лякає необхідність навчати персонал іноземної мови, вести лікування та обстеження у відповідності з міжнародними протоколами, навести лад і зробити ремонт у палатах

Читайте також:  Ракетні удари і дрони: Таролог попередив Київ про небезпеку

За його словами, головних лікарів лякає необхідність навчати персонал іноземної мови, вести лікування та обстеження у відповідності з міжнародними протоколами, навести лад і зробити ремонт у палатах.

«Головного лікаря влаштовує все як є. Будь-який більш-менш значимий лікар у лікарні отримує бонуси від фармкомпаній, і якщо в лікарню потрапляє платоспроможний пацієнт, він перенаправляє його на лікування за кордон – в Ізраїль чи Німеччину, – й отримує бонус від клініки-партнера», – каже Берковець.

У свою чергу Олтаржевський відзначає ще й відсутність у державних клініках розуміння сервісу в немедичній сфері. Мова йде про комфорт перебування в медзакладі, транспортних послугах, спілкуванні з медичним персоналом та інших моментах.

«Найчастіше саме рівень послуг немедичного характеру визначає різницю між державним медичним закладом та приватним. Іноземні пацієнти хочуть бачити рівень чотирьох-п’ятизіркових готелів під час госпіталізації, що не можуть надати більшість українських клінік, які пропонують стаціонарне лікування», – зазначає Олтаржевський.

Як заробити мільярд

У будь-якому випадку, за словами Спіженка, можливість приймати іноземних медтуристів підштовхує клініки і державу до проведення калькуляції, щоб зрозуміти, скільки насправді коштує медична послуга і скільки грошей вони втрачають.

Для багатьох європейських, азіатських країн і навіть для США медичний туризм стоїть на одному рівні, а іноді навіть вище за пріоритетом для держави, ніж звичайний туризм. Потрібно усвідомити, що українські пацієнти інвестують в інші країни € 1 млрд

Олег Спіженко, голова Асоціації приватної медицини України

«Ми знаємо, що для багатьох європейських, азіатських країн і навіть для США медичний туризм стоїть на одному рівні, а іноді навіть вище за пріоритетом для держави, ніж звичайний туризм. Потрібно усвідомити, що українські пацієнти інвестують в інші країни € 1 млрд. Але ж ці гроші могли б піти в українські клініки незалежно від форми їхньої власності», – вважає Спіженко.

Що стосується зарубіжних пацієнтів, то, з точки зору Зукіна, попитом серед них могли б користуватися напрямки, які в Європі не покриваються державою і медичною страховкою, але доступні для самостійної оплати пацієнтами.

«До нас уже їдуть на очну хірургію, круту стоматологію, кардіохірургію. Для того щоб цей потік був потужним і системним, потрібні нормальні госпіталі, грамотні лікарі зі знанням іноземних мов, міжнародні сертифікації клінік, грамотний маркетинг, служба супроводу, виходи на великі страхові компанії», – підсумовує експерт.

Шукайте деталі в групі Facebook