Присвоєння бійцям статусу учасника бойових дій – на совісті командирів
Львівський юрист Мирослава Дмитришин розповідає, наскільки складна процедура отримання бійцям АТО статусу учасника бойових дій та хто відіграє вирішальну роль у цьому процесі.
Вони стоять під кулями, місяцями сидять в окопах, немиті, неголені, тримають оборону, воюють за спокій кожного з нас, за Україну. Чи не доведеться бійцям АТО після повернення з фронту воювати з державною бюрократичною машиною за своє визнання?! Чи не підтвердяться слова з відомої пісні «Нас кинули»?
За свіжими даними Генштабу ЗСУ, статус учасника бойових дій вже отримали майже 8,5 тис. українських військовослужбовців – учасників АТО. На Львівщині востаннє (місяць тому) озвучували цифру щодо присвоєння статусу 73 бійцям.
Наскільки складна процедура отримання статусу учасника бойових дій та хто відіграє вирішальну роль у цьому процесі – в розмові з львівським юристом, яка понад півроку допомагає бійцям АТО вирішувати їхні проблеми, Мирославою Дмитришин.
– На рівні Міноборони, МВС озвучують цифри щодо кількості бійців АТО, яким присвоєно статус учасника бойових дій. Хто вже зараз може отримати такий статус?
– Мають право отримати цей статус ті військовослужбовці, які вже виконали бойові завдання або які звільнені з військової служби. У постанові Кабміну №413 чітко вказано, що особи, які завершили виконання завдань у зоні АТО і повертаються у свої місця дислокації, військові частини, мають право на отримання цього статусу. Протягом місяця з дня завершення завдань, або від дня звільнення з військової служби (якщо бійці отримали поранення, контузії) командир військової частини зобов’язаний звернутися до відповідної комісії при міністерстві з пакетом документів для отримання бійцями цього статусу.
– Але ж демобілізації ще не було оголошено? Мобілізовані після відпусток повертаються на фронт і продовжують брати участь у бойових діях? Чи вони підпадають під дію цієї постанови?
– Не йдеться про те, що бійці мають бути демобілізовані. Вони, для прикладу, кілька місяців несли службу у зоні АТО, про що є відповідні записи у бойових книгах. Бійці повертаються у межах ротації у військову частину, мають відпустки. Вважається, що вони виконали бойове завдання. Незважаючи на те, що вони потім знову можуть бути відправлені у зону АТО, вони вже мають право на отримання посвідчення учасника бойових дій. Командири протягом місяця мають подати списки бійців на комісію до Києва. До нас звертаються хлопці, які вже мають статус учасника бойових дій, але незважаючи на це, знову їдуть у зону АТО і виконують бойові завдання. Це одне другому не суперечить.
– Наскільки складна процедура отримання статусу учасника бойових дій? Чи не доведеться бійцям після війни на фронті воювати з державою за своє визнання?
– Якщо прочитати постанову, виглядає що для військовослужбовця ніякої складності немає, оскільки всі документи на комісію при Міноборони відправляє командир військової частини. Бійців це взагалі не має хвилювати, вони приходять і отримують вже готові посвідчення. Але на практиці все дещо по-іншому.
Є командири, які сумлінно виконують свою роботу, подають списки, і бійці отримують ці посвідчення. Деякі командири, м’яко кажучи, не хочуть цього робити. Тоді виникає тяганина. Військовослужбовці приходять до юристів і кажуть, можливо, ми будемо подавати документи самі, оскільки наш командир сказав, що він цього робити не буде, зокрема, через неприязні відносини з військовослужбовцем, або не має потрібних документів. Буває таке, що самим військовослужбовцям доводиться збирати та подавати документи. Це дещо складніше. Командир подає список бійців разом із особовими справами. Самостійно бійцеві потрібно витребовувати особову справу, із цим є деякі труднощі.
Особи, які вже звільнені з військової служби, подають документи у військовий комісаріат, витребовують особові справи. Комісаріат передає документи на комісію при Міноборони, а потім на міжвідомчу комісію.
– Певний період була плутанина з довідками, які потрібні для визнання учасником бойових дій.
– Плутанини як такої не було. Я роз’яснювала людям, які приходили, що ця довідка на руки потрібна хіба що для самозаспокоєння. Або ж для подання в міську раду, щоб отримати пільги на квартплату та земельну ділянку. У цьому випадку форма довідки не мала значення – місцеві органи влади приймали будь-яку довідку з печаткою і підписом командира військової частини.
Важливо, щоб довідку потрібної форми командир подав на комісію. Яку видали людині на руки – суттєвого значення не має. Наразі питання з довідками відпало, люди заспокоїлися.
– Як щодо термінів видачі посвідчень бійцям?
– Командир передає матеріали спочатку на відомчу комісію, наприклад, Міноборони. Комісія переглядає пакет документів, тоді передає їх на міжвідомчу комісію. Міжвідомча комісія має місяць часу, щоб прийняти рішення щодо надання статусу. Законом чітко не виписано, скільки часу дається на перевірку документів у відомчій комісії. Тому процес затягується довше, ніж на місяць.
Точний термін важко сказати ще й тому, що жоден з учасників АТО чітко не знає, коли командир подав документи.
– Які труднощі, несподіванки можуть очікувати бійців у цьому процесі? На що їм, перебуваючи на фронті, слід звертати увагу? Адже у польових умовах нереально проконтролювати всі паперові нюанси?
– Найчастіше для бійців несподіванкою є ставлення до цієї справи військового командування. Хлопці приходять і кажуть, що не сподівалися, що командир може не подати документів на комісію.
Щодо самих документів, важко, щоб військовослужбовець на фронті звертав увагу, чи йому записали у бойовій книзі, що він у той день брав участь у тому бою. Вони не про це думають. Говорити бійцям: «Звертайте увагу, що вам де записали», виглядає безглуздо. Для бійців на фронті головне вберегти своє життя і здоров’я й виконати завдання.
Документи – це робота кадровиків, військового командування, які мають фіксувати, хто куди відряджався, хто повернувся, хто які завдання виконав. Це не є проблема військовослужбовців.
Найчастіше проблема не в документах, а в командуванні.
– Більшою мірою процес залежить від добросовісності командирів.
– Саме так.
– Ця проблема від того, що командування спеціально не хоче виконувати своїх обов’язків, чи від його непрофесіоналізму?
– Моя особиста думка – серед військових командирів часто трапляються хами. Звертаються бійці, доводиться телефонувати до командирів. Ставлення командирів, навіть, до нас, юристів, важко пояснити. Раз розмовляють по-хамськи, другий раз розуміють, що хамство не пройде, починають по-доброму, третій раз взагалі не відповідають на дзвінок. Або ж нагло брешуть.
Все залежить від людини. Звісно, є командири, які готові віддати все, щоб бійцям зробити хоч якесь добро.
– Чи часто трапляються відмови у наданні статусу учасника бойових дій? Які причини цих відмов?
– За останні півроку ще жоден боєць не звертався з тим, що йому відмовили. Більшість солдатів, які звертаються з проблем надання статусу, вказують, що командування не подало документи на комісію, або ж документи подали, але нема результату.
Відмов не було. Адже якщо є відмова комісії, виникає право на її оскарження у судовому порядку.
– Як стосується згадана постанова Кабміну бійців добровольчих батальйонів. Чи є практика присвоєння їм статусу учасника бойових дій?
– Наразі постанова чисто юридично не стосується бійців добровольчих батальйонів. Там не написано, що на них вона поширюється. Бійці добровольчих батальйонів – поза межею правового регулювання. Але нещодавно я спілкувалася з юристами з Дніпропетровська. У них у суді розглядається справа щодо встановлення факту участі в АТО бійця добровольчого батальйону, який загинув. Рішення у цій справі наразі немає.
Але встановлення факту участі бійця в АТО – тільки перший етап. Надалі потрібно з рішенням суду звертатися у ту ж міжвідомчу комісію, яка, враховуючи всі документи, покази свідків, прийме рішення – видавати посвідчення чи ні. Якщо комісія прийме рішення про видачу посвідчення – це буде прецедент. Бійці добровольчих батальйонів зможуть звертатися в суд – вже буде налагоджена практика. Якщо комісія відмовить, це також можна оскаржувати у суді. Тоді суд може прийняти рішення про надання чи відмову у наданні статусу. Процедура ще не налагоджена, але початки вже є.
Зауважу, що добровольцями зараз вважаються тільки бійці «Правого сектору». Всі інші перейшли у підпорядкування МВС або ж Нацгвардії. Тому кричущих проблем тут немає.
– Які пільги держава гарантує учасникам бойових дій?
– Усі пільги чітко виписані законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Це є пільги у сплаті комунальних платежів, користуванні транспортом, медичному обслуговуванню.
Більшість бійців про ці пільги питають, але чисто інформативно. Це для них не основне. Часто кажуть: «Ми туди йшли не заради пільг».
– Щодо пільг, які задекларовані учасникам АТО не залежно від отримання статусу учасника бойових дій – квартплата, земельні ділянки. Чи є тут якісь труднощі?
– Бійці звертаються щодо отримання земельних ділянок зам місцем реєстрації – у міську, селищну чи сільську раду. Але всі ми люди. Навіть коли їм ідуть назустріч і виділяють землю чи квартал для забудови, вони часто не можуть між собою поділити, який шматок кому має бути.
Є проблеми, що десь немає вільної землі, щоб виділити бійцям АТО. У Львові є ініціатива, щоб збудувати багатоквартирний будинок у надати бійцям квартири, оскільки землю надати всім нереально.
Проблеми з тим, що десь не приймають заяви бійців про виділення земельних ділянок, немає. Є міста і села, де є дуже багато учасників АТО – там є певні труднощі. Де є кілька таких сімей – проблем взагалі немає. Землю бійцям виділяють там, де вони хочуть.
– Чиновники кажуть, що законодавство не передбачає жодних привілеїв для учасників АТО щодо отримання земельних ділянок. Вони мають таке ж право на землю, як і інші громадяни.
– Земельний кодекс передбачає право всіх громадян на отримання у власність безкоштовно земельної ділянки, але в законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко виписано першочергове право ветеранів війни на земельну ділянку. Оскільки постановою Кабміну №413 учасників АТО прирівняли до ветеранів війни, вони мають першочергове право на землю. Скажімо, якщо у сільській раді є список заяв громадян на отримання земельної ділянки, то учасник АТО отримує землю першочергово, не залежно від того списку. Це врегульовано законодавством.
Шукайте деталі в групі Facebook
