Вчені знайшли біологічне пояснення запійного пияцтва

Вчені знайшли природний механізм, що захищає людину від наркоманії та частково пов’язаний з розвитком алкоголізму.

1692316

Причиною розвитку схильності до запійного пияцтва у деяких людей можуть бути мутації в гені ALDH1a1, що відповідає за виведення алкоголю з організму, через які він починає не допомагати, а заважати роботі “гальма” в центрі задоволення в мозку, йдеться в статті, опублікованій в журналі Science.

“Всі ми постійно стикаємося в нашому житті з ситуаціями, в яких ми отримуємо задоволення або відчуваємо щось приємне, але при цьому ми не стаємо наркозалежними від них. Кожного разу, коли я публікую статтю в журналі, клітини в центрі задоволення активізуються і буквально божеволіють, але я так і не став “науковим наркоманом”. Виникає запитання, чому це відбувається”, – розповідає Цзюнь Дін зі Стенфордського університету.

Дін і його колеги знайшли природний механізм, що захищає нас від перетворення на наркоманів у дурницях і частково пов’язаний з розвитком запійного пияцтва, спостерігаючи за поведінкою мишей, які вперше вживають алкоголь або були в запої, і за роботою їхнього мозку під час вживання алкоголю.

Під час цих спостережень вчені розкрили незвичайну функцію, яку виконує фермент альдегіддігідрогеназа (ALDH1a1), крім своєї основної ролі – розкладання токсичних продуктів розкладання алкоголю до карбонових кислот.

Виявилося, що даний фермент бере участь і у виробництві молекул особливої сигнальної речовини – гамма-аміномасляної кислоти (GABA), що відіграє роль основного “гальма” нервової системи, в клітинах центру задоволення.

Як показали досліди на “нормальних” мишах, вживання алкоголю призводить до того, що ці нейрони виробляють і виділяють у навколишні тканини мозку не тільки дофамін, гормон щастя, а й молекули GABA. Завдяки цьому почуття задоволення, що отримується від прийому алкоголю, притупляється, що знижує ймовірність того, що тварина піде в запій.

Якщо ж у цьому ферменті з’являється мутація, що перешкоджає збиранню молекул GABA, тоді миша відразу, навіть якщо вона раніше ніколи не вживала спиртне, стає запійним алкоголіком. Щось подібне відбувається і при періодичному вживанні алкоголю, в результаті якого активність ALDH1a1 знижується, і він починає виробляти менше гамма-аміномасляної кислоти.

Таким чином, присутність мутацій в гені, що містить в собі “інструкції” щодо збирання ALDH1a1, може пояснювати те, чому деякі люди швидко стають запійними алкоголіками, а інші, з нормальною версією цього ферменту, не відчувають тяги до повторного вживання спиртного.

Як сподіваються вчені, подальше вивчення відмінностей у роботі ALDH1a1 у здорових і людей і тварин, а також тих, хто дуже п’є, допоможе їм зрозуміти, як можна відновити роботу цього ферменту в організмі алкоголіків і навчитися використовувати його для виведення людей із запою.

Нагадаємо, раніше дослідники з’ясували, що цілковита відмова від алкоголю небезпечніша від хронічного алкоголізму.