facebook

З боку еРеФії в черговий раз проявляється цинічна та підла маніпуляція щодо Мінських угод

“Сєпари” висловили готовність до проведення виборів, але без попереднього виконання інших пунктів Мінських угод, – повідомляє “RadioSvoboda”.


З 29 січня Конституційний суд України почав розглядати звернення депутатів Верховної Ради, які просять роз’яснити процедуру прийняття змін до Основного закону, щоб обгрунтувати можливість перенесення остаточного голосування в парламенті з конституційних поправок про статус Донбасу. На тижні, що минає, знову постало руба одне з головних питань на шляху виконання Мінських угод – чи повинні вибори в Донбасі відбутися після того, як росія виведе звідти всі свої збройні формування, або до цього.

Незважаючи на вже п’яті з початку конфлікту в Донбасі домовленості про припинення вогню, в регіоні не змовкають постріли, а українські військові як і раніше повідомляють про загиблих і поранених в результаті обстрілу їх позицій з боку сепаратистів. У Києві називають “політичним шулерством” вимоги Кремля та лідерів сепаратистів, що пролунали 27 січня в Мінську на черговій зустрічі Тристоронньої контактної групи під егідою ОБСЄ з врегулювання конфлікту на сході України. Як розповідає член української делегації Безсмертний, представники самопроголошеної “ДНР” висунули в білоруській столиці власні умови реформи Конституції України, які українською стороною були відхилені.

Умови були такі: закріплення квоти “ДНР” у Верховній Раді, право узгодження всіх прийнятих законів і право вето на рішення Ради в області зовнішньої політики. Представники “ДНР” також вимагали для Донбасу широкої економічної (право торгувати з РаSSєєю), політичної (право обирати свій парламент, уряд і президента) і культурної (захист раSSєйськоґо “язика”) автономії. При цьому лідери сепаратистів висловили готовність до проведення виборів не пізніше травня цього року, але без попереднього виконання інших пунктів Мінських угод.

Українські політики і експерти звертають увагу на ультимативну заяву в Мінську повпреда (але повного п**ра) РФії Бориса Грізлова – про те, що Донбас має законодавчо отримати особливий статус, закріплений в українській Конституції не на тимчасовій а на постійній основі, за формулою, запропонованою міністром закордонних справ ФРН Франком-Вальтером Штайнмайєром.

“Формула Штайнмайера”, зокрема, ставить механізм введення в дію закону про особливий статус Донбасу в залежність від визнання виборів демократичними ОБСЄ та іншими західними спостерігачами.

На думку керівника Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка, нові вимоги Москви до Києва є спробою маніпуляції:

– Коли йдеться про т.зв. “формулу Штайнмайера”, з боку РФ у черговий раз проявляється цинічна та підла маніпуляція. Формула Штайнмайера буде діяти тільки в тому випадку, якщо сторони домовляться про характер проведення виборів і це буде компромісна домовленість. Тільки після цього може діяти формула Штайнмайера. Ще один важливий момент: формула не носить офіційного характеру, це лише пропозиція міністра закордонних справ Німеччини. Штайнмайер, коли пропонував цю ідею, виступав за комплексний підхід вирішення цієї проблеми. Він говорив, що треба вирішувати не тільки питання виборів, щоб вони пройшли за українським законодавством, за демократичними стандартами в цьому регіоні, але водночас треба вирішувати питання про передачу кордону під контроль України, виведення російських військових із зони конфлікту і, природно, повинні бути припинені бойові дії.

Це відповідає українській позиції, але Грізлов висмикує з позиції Штайнмайера тільки те, що вигідно Росії. Це класична маніпулятивна позиція Кремля, як у відомій інтермедії: ось тут читаємо і співаємо, а про решту – забуваємо. Це нечесно, і природно, Україна буде негативно реагувати і на ультиматуми, і на вибірковий підхід до Мінських угод.

31 серпня минулого року на другій сесії VIII скликання 265 голосами “за” Верховна Рада попередньо схвалила проект конституційних змін, який передбачає децентралізацію і містить пункт про “Особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Остаточне затвердження, що вимагає підтримки конституційної більшості в 300 голосів, планувалося на третій сесії, термін дії якої спеціально був продовжений до 2 лютого. Проте на цьому тижні фінальне голосування відклали, ймовірно, до осені. Депутати, в основному з президентської фракції, попросили Конституційний суд роз’яснити процедуру внесення змін до Основного закону. Дійсно Чи це питання може бути розглянуто і вирішено на двох чергових сесіях Ради? Крім того, 28 січня парламентарії змінили статтю закону про регламент Верховної Ради, яка дозволяє голосувати з конституційних поправок в останньому читанні і через одну сесію.

Джерело – http://www.svoboda.org/content/article/27518880.html

Читайте також:  Франківський юрист вимагає запровадити смертну кару в зоні АТО

Шукайте деталі в групі Facebook