Активний мандрівник з Прикарпаття про подорожі автостопом

скачанные файлы (21)
Андрій Мироняк — “автостопер”, громадський активіст, студент юридичного факультету, коломиянин, який навчається в Івано-Франківську. А ще — активний мандрівник, який у свої 18 років проїхав чимало областей України, Білорусь, Молдову та невизнану Придністровську Молдовську Республіку.



Більше того, аби не витрачати гроші батьків, хлопець мандрує майже задарма.

Як йому це вдається, як наважитися на такі мандри, як зупиняти автомобілі та навіть про що говорити з водіями — розповів Андрій.

— Насамперед, розкажи, що таке автостоп для тих, хто не знає. 

— Автостоп — це своєрідний спосіб пересування з точки А в точку Б майже безкоштовно. Більше того, з великою кількістю переваг, серед яких — висока швидкість переїздів, якої, зазвичай, не досягти з допомогою автобусів, а ще — можливість знайомств з цікавими людьми, які, до того ж, цікаво розповідають про своє місто, країну тощо. В жодній екскурсії автобусного туру не почуєте такого. Мандрівки за допомогою автостопу — це саме той формат, коли хочете дізнатися максимум про країну за мінімальний час.

— Хто, зазвичай, зупиняється?

— Зупиняються найрізноманітніші люди: бізнесмени, прокурори, журналісти, професори, працівники міліції, військовослужбовці, з якими є про що поговорити. Я стільки цікавого про все чую в таких мандрівках, що, напевно, не дізнаюся такої інформації в університеті. Більше того, зазвичай, обмінюємося контактами, продовжуємо спілкуватися в соцмережах після мандрівки. Відтак автостоп — це не тільки подорожі, а й нові люди. Люди ці з різних країн: з Польщі, Сербії, Туреччини. Це можливість вивчення іншої культури, інших поглядів тощо. До речі, світ такий тісний, що одного разу, зупиняючи автівку в іншій області, мені зупинився сусід.

— Чи розуміють в Україні водії культуру автостопу: підвозять, коли дізнаються, що людина хоче їхати без грошей? 

— В Україні більшість людей розуміють навіть жест — піднятий вгору великий палець. Але в мене, наприклад, було таке, що водії казали, що без грошей не беруть, хоча, зазвичай, більшість погоджуються. Навіть деякі водії пропонують невеликі гроші. Маленький нюанс: на сході України важче “стопити”, в Білорусі автостоп дуже добре розвинутий.

Читайте також:  4 продукти, які наближують старість

— Як наважитися на мандрівку без грошей? 

— Для початку почніть з невеликих відстаней, щоб зрозуміти, як це. Наприклад, поїхати в сусіднє місто, в гори. Узагалі навіть наша область має дуже багато цікавих місць. Для новачків автостопу раджу почитати блоги відомих мандрівників чи просто почитати в Інтернеті, куди можна поїхати автостопом і якісь загальні правила.

— До речі, про правила. Поділися якимись загальними правилами автостопу.

— Для автостопу багато не треба — тільки піднятий вгору великий палець, що є символом автостопу. Також потрібен шматок картону, на якому пишемо пункт, до якого їдемо. Далі — намагаємося якимось чином привернути до себе увагу водіїв. Якщо ви будете непомітні, водії, швидше, звертатимуть увагу на дорогу, щоб колесо не втратити, а не на вас. Тож можна вдягти яскравий одяг, можна танцювати на дорозі, посміхатися, махати руками. Взагалі — як таких правил нема. Головне, аби люди не ставили собі бар’єрів чи не дотримувалися стереотипів, мовляв, якщо нема коштів — треба сидіти вдома. Це не так. Подорожуйте, це просто. Головне — бажання і мета, а не наявність коштів. До речі, одяг має не лише привертати увагу, а й бути зручним. Звісно, має бути посмішка, позитивний настрій. Найкраще “стопити” вдвох — хлопець і дівчина. Навряд чи зупиняться, наприклад, чотирьом хлопцям. І моя порада — “розбивайте” кілометри маршруту. Наприклад, якщо їдете з Івано-Франківська до Чернівців, спершу плануйте доїхати до Коломиї, а вже звідти — до Чернівців.

“Стопити” потрібно за містом, не на зупинці, бо ми ж не чекаємо автобус. Хоча буває, що зупиняються і автобуси, і навіть тролейбуси. І буває, що підвозять безкоштовно. Найкраще стояти на автозаправці в так званих “кишеньках”, там є світло, вас видно. Тим більше, водії виїжджають із заправки на мінімальній швидкості, тож з більшою вірогідністю вас помітять і зупиняться.

Читайте також:  В Україні оголошено штормове попередження

— Які “мінуси” мандрівок автостопом? 

— З мінусів можна назвати хіба те, що ми не знаємо, чи зараз виїдемо, чи через годину, чи через кілька годин. Відтак все точно спланувати не вийде. Не рекомендую їхати автостопом одній дівчині чи двом, бо все ж це може бути небезпечно. Ми ж не знаємо, який водій трапиться. Хоча з власного досвіду скажу, що мені жодного разу не зупинився водій- хам. А їздив автостопом я з понад 5 сотнями водіїв. Навпаки — всі, хто зупинявся, були позитивні і цікаві люди.

— А невже не було неприємних випадків під час мандрівок?

— Звісно, були. Так, в Одесі в мене викрали дзеркальний фотоапарат. Ми ночували на пляжі, хтось розрізав намет і вкрав фотоапарат зі всіма фотографіями, студентський квиток і всі гроші, які в мене були. Але від крадіжок ми не убезпечимо себе, навіть якщо будемо подорожувати автівкою, автобусом тощо.

— Як Ти наважився на першу поїздку автостопом? 

— Наважився завдяки блогерам, зокрема таким як Макс Заселян, якого в народі називають “бомж”. Макс проїхав автостопом навіть США. Він для мене — своєрідний орієнтир, завдяки йому і його блогу, а також іншим мандрівникам з різних країн захотів і собі спробувати автостоп. Спробував один раз на коротку дистанцію. Зазвичай, ходжу в гори, тому туди подався першого разу. Дуже сподобалося. Відтак, як тільки виповнилося 18 років,почав мандрувати не тільки Івано-Франківщиною, а й на Закарпаття, Львівщину, Тернопільщину та ін. З кожною мандрівкою переконувався, що мені це подобається все більше і більше. Далі — виникла своєрідна залежність. Напевно, всі, хто хоча б раз автостоп випробував на собі, отримав цю залежність.

Читайте також:  Я закохана в Івано-Франківськ, – Влада Литовченко

— З чого почати? 

— Просто почніть, відкинувши всі бар’єри, стереотипи чи скромність. Не треба відкладати “на потім”, якщо є час — вперед! Ми ж не знаємо, які будуть умови завтра. Спорядження можна взяти на прокат у друзів чи в магазинах, які цим займаються.

— Як починати розмову з водієм, що зупинився? 

— Коли сідаєте, попереджайте, що ви автостопер, бо не всі можуть знати мову жестів. Якщо погоджується людина підвезти безкоштовно, представтеся, починайте з загальних тем. Наприклад, чи часто зупиняєтеся тощо. Відтак розкажіть про свої пригоди автостопом. Далі — побачите по ситуації. Зазвичай, стараюся не говорити на теми політики чи релігії. Навіть коли їдеш в інший регіон своєї держави. Це може викликати своєрідний конфлікт. Хоча, звісно, якщо бачите конструктивний діалог, можна спілкуватися.

— Де ночувати під час поїздок? 

— Можна зареєструватися на сайті CouchSurfing, знайти житло і — вирушати в дорогу. Не переживайте, якщо в вас нема свого житла і ви не зможете людей запросити до себе, ви можете просто людям допомагати шукати хостели, проводити екскурсії своїм містом. Влітку ж можна ночувати в наметі. Головне — не боятися, можна просити розкласти намет в когось на подвір’ї. Українці дуже доброзичливі. Хороших людей є багато. Я в цьому під час подорожей неодноразово переконався.

— Розкажи про свої мандрівки автостопом.

— Побував з допомогою автостопу в багатьох містах України, а ще — в Білорусі, Молдові і невизнаній Придністровській Молдавській Республіці. В країни Європи ще не їздив. Мені тільки виповнилося 18, тож якраз виготовив закордонний паспорт. Зараз оформляю візу, планую поїхати в Норвегію. Читаю, дізнаюся про правила автоспорту і цікаві місця країни, а ще — “підтягую” англійську мову.

Також влітку планую поїхати в Крим.

Джерело: blitz.if.ua

.