У 30-У РІЧНИЦЮ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСКІЙ АЕС У КОЛОМИЇ ВШАНОВУВАЛИ ЖЕРТВ КАТАСТРОФИ (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Панахида за померлими від чорнобильського лиха відбулась біля каплички «Чорнобильський Спас» у Коломиї. На службу прийшла велика кількість мешканців міста й району.

qB04yNR9CZA

Серед них були і ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.

Коломиянину Володимиру Чорненькому було лише 19 років, коли він поїхав ліквідувати наслідки катастрофи до Чорнобиля.

«Був початок листопада 1986 року, – з сумом пригадує ліквідатор Володимр Володимирович.



– Увечері прийшов наказ і вже зранку ми виїхали до чорнобильської зони. Коли приїхав, побачив, що навкруги пусто. Людей взагалі не було. Будинки позаростали кущами. Виконував наказ два місяці, але цей невеликий відрізок проведеного там часу залишив негативні наслідки на все життя».

У чоловіка постійні проблеми з серцем, імунна система вкрай послабилася, тож він змушений щороку проходити обстеження у Києві.

Напередодні панахиди до 30-ої річниці пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС відбулася паломницька поїздка на місце трагедії. Її організувала громадська організація «Союз Чорнобиль України».

Взяв участь у прощі й головний лікар Коломийського міського центру первинної медицини Володимир Мельничук.Вирішив поїхати у зону відчуження, щоб на власні очі побачити і самому відчути все те, про що пишуть і говорять, мовляв, народився до 1986 року і зростав на тих трагічних книгах про Чорнобильське лихо.

 

«Ми їхали до Свято-Іллінського собору, що знаходиться у м. Чорнобиль, – ділиться враженнями Володимир Мельничук. – Вразило абсолютно все, що там побачив, особливо те, що людям довелося пережити внаслідок катастрофи. Зі смутком спостерігав за тими наслідками, які залишилися у зоні відчуження. Боляче на те все дивитися».

 

Голова Коломийської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Віктор Познік вражений, що від самого ранку школярі за власним бажанням приходили до каплички «Чорнобильський Спас», щоб покласти квіти до пам’ятника, мовляв, відрадно, що молоде покоління не забуває вшановувати пам’ять тих, хто рятував країну від наслідків небезпеки.

 

«На жаль, біда людей об’єднує, – каже Віктор Познік. – Панахида є важливою, адже ми вшановуємо пам’ять за померлих, і дякувати Богу, що ми живі. Тому повинні пам’ятати тих, хто нас рятували ціною власного життя».

vRA3PZMaASQ

rmJS9QMD0Bo

QqW_JyvIhUY

PqmKUWBXRok

oexHBEq4PrQ

джерело firtka.if.ua.