Політика Москви 1980-х і сучасна війна в Україні: “савпадєніє”?
Пропаганда і обман, які поширюються підконтрольними Кремлю інформаційними агентствами, виявляються неефективними – агресорів ніхто не любить, – йдеться в публікації Newsweek.
Змусити Захід відмовитися від спроб зупинити раSSєйську агресію на Україні – головна мета зовнішньої політики Кремля. Однак тактичні прийоми Москви часто бувають дуже незграбні і приречені на провал. Не дивно, що ЄC готується в черговий раз продовжити термін дії санкцій.
Окремі представники європейських держав незадоволені введенням жорстких санкцій, особливо санкцій у фінансовому та енергетичному секторах.
Однак, на саміті в Японії, лідери країн G7 підтримали санкції. Їх скасування можливе тільки в разі «повного виконання РаSSєєй умов Мінських угод і поваги до суверенітету України».
Для пом’якшення санкцій Заходу, Кремль ініціював кампанію залякування і дезінформації, спрямовану на руйнування зв’язків між Європою та Америкою і між європейськими країнами.
Почали з’являтися тривожні сигнали того, що підтримка рішення про пом’якшення санкцій зростає, зокрема з боку німецьких соціал-демократів і французького Сенату, який 8 червня проголосував за резолюцію щодо «поступового і часткового» скасування санкцій. З Угорщини надходять похмурі чутки про те, що їхній уряд може спробувати блокувати консенсус з питання про продовження санкцій на червневому саміті ЄС.
Однак, “антисанкційна” кампанія не приносить значних результатів через внутрішні суперечності. Кремль, який вважає європейців слабкими, безпринципними і наївними, злить і лякає їх своєю війною на Україну та пов’язаною з нею пропагандою. Подібна помилка, допущена Москвою в 1980-х роках, завадила їй досягти своєї головної зовнішньополітичної мети: не дозволити НАТО розгорнути його ядерні сили в Європі в якості противаги радянським ракетам СС-20.
Які паралелі можна провести між політикою Москви 1980-х і сучасною війною в Україні?
• У 1980-х радянські пропагандисти сподівалися послабити прихильність Англії та ФРН до ідеї розгортання натовських ядерних ракет проміжної дальності і виступили з різкою критикою на британського прем’єр-міністра Маргарет Тетчер і канцлера Західної Німеччини Гельмута Коля. Сьогодні раSSєйські пропагандисти підтримують ідею виходу Сполученого Королівства з ЄС, проти якого виступає Кемерон, критикують Меркель, а у Франції вони підтримують лідера популістської партії Марін Ле Пен, що знаходиться в опозиції до Олланда.
• У 1980-х війна в Афганістані і підтримка воєнного стану в Польщі завадили спробам Москви умовити Захід відмовитися від плану по розгортанню ракет. Тепер спроби Москви домогтися пом’якшення західних санкцій виявляються безуспішними через її постійні порушення умов Мінських угод і з-за її тактики залякування в Прибалтиці.
• Катастрофа пасажирського літака зіграла свою роль тоді і зараз. У 1983, за два місяці до розгортання ракет НАТО, радянські військові збили літак корейських авіаліній, в результаті чого загинуло 269 осіб. У 2014 році раSSєйські військові або їх підопічні збили літак Малазійських авіаліній, в результаті чого загинуло 298 осіб. В обох випадках Москва не визнала за собою провини, чим ще більше посилила ставлення Заходу до себе.
• У 1981-му президент Рональд Рейган запропонував згорнути програму розміщення ракет в Європі в рамках двовекторної політики, що має на увазі розгортання ракет одночасно з веденням переговорів, спрямованих на усунення необхідності в них. У 1983 НАТО розгорнуло свої ракетні системи, однак через чотири роки був укладений договір, який втілював собою нульовий варіант. Сьогодні двовекторна політика НАТО передбачає повне виконання умов Мінських угод і одночасно збільшення економічної допомоги Україні та підтримки у сфері безпеки, а також зміцнення військового потенціалу Альянсу в Центральній Європі, Прибалтиці та Скандинавії.
• У 1980-х плідні переговори з ядерних сил проміжної дальності були важливі для збереження єдності НАТО в питаннях розгортання ракетних систем. Сьогодні вимога Заходу про повне виконання всіх умов Мінських угод – незважаючи на всі їхні недоліки – є ключовою умовою для зняття західних санкцій.
Сьогодні на Заході немає внутрішніх розбіжностей подібного масштабу, що в значній мірі ускладнює завдання Кремля, який прагне підірвати консенсус.
Усі ці фактори, взяті разом, заважають Москві ослабити протистояння Заходу агресії Кремля в Україні. Пропаганда і обман, поширювані інформаційними агентствами «РаSSєя сєгодня» і «Спутнік», виявляються неефективними. Але посилення тиску з боку лівих і націоналістичних партій в Європі може знизити ступінь підтримки санкцій. Захід повинен докласти максимум зусиль, щоб зберегти єдність в питанні санкцій проти путлерівського режиму.
Найімовірніше, широкий загал можна переконати в необхідності підтримати продовження терміну санкцій. В середині травня російський виконавець програв на надзвичайно популярному конкурсі «Євробачення» українській співачці. Росіяни обурилися, заявивши, що результати голосування європейських країн були політично мотивованими. І в даному випадку, цілком можливо, мова не йде про параною росіян. Агресорів ніхто не любить.
Тарас Микитюк спеціально для “Український простір Прикарпаття”
За матеріалами Newsweek (http://europe.newsweek.com/putin-trying-bully-europe-dropping-sanctions-468479?rm=eu)
Шукайте деталі в групі Facebook
