Захід про… (спав) загрози з боку РаSSєї ще в 2008-му – під час війни в Грузії!

Москва не може визначати міжнародну політику щодо України. Європі необхідно серйозно подумати про захист від агресії Кремля і далі надавати дієву допомогу Україні.



Про це йдеться у публікації Deutsche Welle.

Відомий німецький журналіст Маркус Венер (Markus Wehner) у своїй новій книзі “Холодна війна путіна” пише про те, що “слабка росія сильного путіна” небезпечна, тому НАТО і ЄС повинні протиставити політику твердості загрозі зі Сходу.

Ні для кого не новина, що благополуччя РаSSєї протягом багатьох років росло завдяки високим цінам на нафту. Але зараз вона переживає серйозну кризу, яка почалася задовго до анексії Криму, початку війни у Східній Україні і відповідних західних санкцій. Падіння цін на нафту різко загострило економічні проблеми. За всі ці “ситі” роки нафтового буму РаSSєя не зуміла провести необхідні структурні реформи, які послабили б залежність її економіки від нафтогазової “голки”. Тому криза виявилася такою важкою. Західні санкції зіграли тут лише другорядну роль, хоча і вони, звичайно, посилили труднощі, які відчуває Кремль.

Німецький журналіст підкреслює, що більшість росіян вважає відповідальними за сьогоднішню кризу не свого авторитарного вождя, не владу і не її недалекоглядну економічну політику, а Захід. Кремлю вдалося переконати дуже багатьох у тому, що західні країни сплять і бачать, як би послабити і знищити росію, тому і санкції прийняли.

“Націоналістична мобілізація” дозволила владі відволікти громадян від своїх власних помилок і лише зміцнила авторитет Путлера. Основа його політики, за словами Маркуса Венера: “Якщо ви не поважаєте нас, то хоча б будете боятися”. Чи добре це? Навряд. Адже така небезпечна непередбачуваність завдає дуже серйозної шкоди її відносинам з іншими країнами. Саме на передбачуваності, готовності до компромісу, впевненості, що на партнера можна покластися, засноване взаємна довіра. “Тому політичний діалог з Москвою стає все більш важким”, – робить висновок автор книги.

Але що робити в цьому випадку Заходу? Німецький журналіст дає кілька рекомендацій. Захід повинен забути про “стратегічне партнерство” з Москвою (що, на думку Венера, потрібно було зробити вже в 2008 році, після війни з Грузією). Свою безпеку і стабільність зараз потрібно зміцнювати без участі РаSSєї.

Венер підкреслює, що авторитарний режим стане ще жорсткішою і “оточення Путлера” буде робити все, щоб залишитися при владі. Тому Європі необхідно серйозно подумати про захист від агресії Кремля. “НАТО і ЄС повинні бути готові дати військову відповідь, якщо буде порушена їх територія. Потрібно ясно показати, що це стосується всіх членів НАТО і ЄС в рівній мірі. Якщо метою агресії стануть, наприклад, Естонія, Латвія або Литва, Захід зобов’язаний реагувати”.

Що стосується вже здійсненої агресії і анексії Криму, то тут, на думку автора книги, дієвим пунктом залишаються санкції. Від них ні в якому разі не можна відмовлятися. При цьому ЄС слід і далі надавати дієву допомогу Україні, якій, в свою чергу, треба рішучіше проводити реформи і позбавляти влади олігархів. Москва, як підкреслює Венер, не може визначати політику Європейського Союзу та Німеччини щодо України, Молдови або Грузії.

Однак, хоча така політика не означає повного припинення діалогу з Москвою, Заходу слід залишатися твердим. Як акцентує увагу німецький журналіст, “було б наївно і небезпечно ігнорувати існуючу загрозу”.

Тарас Микитюк© спеціально для “Український простір Прикарпаття

За матеріалами публікації Deutsche Welle (http://dw.com/p/1JNYC)

.

Читайте також:  Ветеран-УКРАЇНЕЦЬ “обламав” спробу провокації, яку планувала кремлівська пропаганда (ВІДЕО)