Як живеться українцям у Польщі і чому облрада має прийняти звернення до польського уряду

Минулого тижня відбулася сесія обласної ради на якій прикарпатські обранці не підтримали звернення до президента, прем’єр-міністра, спікера парламенту та посла Польщі в Україні щодо антиукраїнських провокацій в польскому суспільстві.

«За» проголосували тільки 37 із 84 депутатів. Серед тих, хто не наважився проголосувати – представники від БПП та “Укропу”.

383965188

Свою позицію вони пояснили тим, що така заява на їх думку є доволі різкою, тож її краще обласній раді не підтримувати. Як варіант  голова фракції “УКРОП” Микола Палійчук запропонував перенести це питання на наступну сесію, аби зробити її більш толерантною і не провокувати конфліктів.

Тож, напередодні фракція ВО «Свобода», яка і була ініціатором звернення, внесла до нього зміни і представила нове звернення для ознайомлення депутатам на засіданні комісії з питань європейської інтеграції.

«Наша фракція підготувала звернення стосовно конкретних фактів, проте коли в понеділок ми запросили всі фракції обговорити зміни до нього прийшла тільки «Воля». Наша громада в Польщі обурена, що ми їх не підтримуємо. Ніхто не заперечує, що поляки наші стратегічні партнери, проте сьогодні є нездорові тенденції. Починаючи від рішення польського сейму в якому визнали Волинську трагедію геноцидом ОУН проти поляків, і аж до цілого ряду заходів проти українців, спалення нашого прапора. Жоден з цих фактів не мав реакції відповідних органів», – підкреслює голова фракції ВО «Свобода» в облраді Михайло Королик.

Після обговорення члени комісії вирішили, що до засідання президії кожна фракція подасть свої пропозиції до звернення і тоді напрацюють спільний документ, який і винесуть на голосування.

Також на засідання комісії запросили і заступника голови громадського об’єднання «Українці у Польщі» Михайла Вітушинського, щоб він висловив позицію діаспори.

У розмові з кореспондентом Бліц-Інфо Михайло Вітушинський зазначив, що до недавнього часу українським громадам добре співпрацювалося з владою та громадськими організаціями Польщі. Проте кілька місяців тому все почало змінюватися.

«Поляки активно допомагали українцям під час революції 2004 року і під час Революції Гідності. Без сліз не можна було дивитись з якою самовіддачею польські громади збирали гуманітарну допомогу та медикаменти.  Все почало змінюватися недавно. Звичайно не можна сказати, що ситуація змінилась раптово і така неприязнь з’явилась нізвідки. Це наростало з часом, а польська влада в деякій мірі підігрувала нагнітанню ситуації. І врешті це вилилось в ті події, які ми спостерігаємо», – вважає Вітушинський.

Пан Михайло підозрює, що сьогоднішні події є наслідком рухів 90-х років, коли українці почали повертатися з німецьких територій до Перемишля. Владним структурам це не дуже подобалося, адже українська громада сильнішала і могла перетворитись на «маленьку Україну всередині Польщі». Польща боялась щоб українці на цих територіях не попросили про автономію, тому закривала очі на всі антиукраїнські рухи.

«В марші, який відбувся 10 грудня націоналістичні групи викрикували, що Перемишль польський. Ніхто цього не заперечує. Вони самі собі вигадали, що українці хочуть його забрати. Також була проблема з українською школою, коли не віддавали приміщення та Українським домом. Це все нагнітає ситуацію», – переконаний Вітушинський.

Представник діаспори пояснює, що не хоче нікого звинувачувати, проте після побитих надгробків, спалених прапорів, нападів на українську процесію в Перемишлі, польські правоохоронці не можуть знайти винних. Це на думку чоловіка є дивним, адже у спецслужб є своя агентура, а зачинщики самі хвалилися в соцмережах, що це вони зробили і взяли на себе відповідальність.

«Найдивніше, що це все відбувалося під патронатом очільника Перемишля Роберта Хоми, та Інституту національної пам’яті. І хоча потім міський голова назвав це вигаданою провокацією, я вважаю, що спецслужби мали випередити такі дії, інакше для чого вони потрібні», – вважає пан Михайло.

Що ж стосується звернення, то Михайло Вітушинський  здивований, що облрада не прийняла його.

«Це не ультиматум і не погрози, а звернення.  Воно написане так делікатно, толерантно і в прохаючому контексті, що я не розумію чому депутати не прийняли його. Ті хто не голосували заявляли, що це наш стратегічний партнер і не можна такого приймати. Проте стратегічних партнерів не б’ють по обличчю і не ображають», – каже активіст.

Михайло Вітушинський пригадує, як в одному містечку під Лондоном екстремісти побили польського заробітчанина і він потрапив до лікарні. Тоді Польща відразу висловила ноту протесту, вислала делегацію, розмовляли на рівні прем’єрів, навіть вислали двох слідчих, щоб стежили за розслідуванням. Також були звернення на міжнародному рівні щоб припинити такі антипольські дії.

«Вони дбають за свою репутацію, а ми не дбаємо ні за репутацію ні за своїх громадян. Я не розумію, чому мовчить українська сторона? Тільки наш посол у Польщі Андрій Дещиця звернувся до польських правоохоронних структур, до влади, міністерства закордонних справ з нотою протесту. А де реакція парламенту, президента, уряду, ГО? Вони мали б закидати поляків зверненнями. Проте вони мовчать», – обурюється громадський діяч.

Чоловік розповідає, що незважаючи на звернення голови об’єднання українців у Польщі Петра Тими до державних структур та правоохоронців, щоб розібралися і припинили це, справи закривались. Та все ж заступник голови об’єднання виступає проти позиції «зуб за зуб» і вважає, що потрібно толерантно звернути на це увагу. Адже наша діаспора боїться переслідувань з боку екстремістів.

«Люди бояться дітей самих до школи відсилати. Везуть на авто чекають і забирають. Якщо раніше українці могли вийти у вишиванках в місто, то зараз бояться, бо це ознака «бандеровщини».  Дійшло до того, що коли ми відкривали вулицю Тараса Шевченка у Лігниці, то в міській раді кричали: «як можна було назвати вулицю іменем головного бандерівця». Це вже насторожує», – розповідає Вітушинський.

Заступник голови об’єднання не розуміє, чому українська влада, громадськість і деякі прикарпатські обранці так бояться захищати права своїх громадян. Це на його думку вже схоже на якийсь комплекс неповноцінності.

«Хоча заробітчани і діаспора в Польщі допомагають Україні, ми залишаємо їх на самоті коли виникла така проблема. Взагалі за ці роки ніхто не цікавився, які в них є потреби в українських підручниках,  літературі. Вони не відчувають себе потрібними батьківщині. Про них згадують  тільки коли Україні потрібна допомога. Зараз в Польщі працює мільйон українців і майже половина з них заробітчани. Вони є такими самими виборцями, які обирали цих депутатів, проте схоже, що прикарпатським обранцям байдуже до них», – вважає активіст.

Проте Михайло Вітушинський не покладає надій, що депутати все ж прислухаються до голосу розуму і підтримають це звернення. Якщо була заява від Дещиці, а тепер буде від облради, громадських організацій, інших обласних рад, то поляки побачать, що Україна стурбована таким станом подій і зроблять висновки. Адже, як кажуть, вода камінь точить.

На завершення розмови пан Михайло закликав не вважати всіх поляків поганими, тільки через кількох екстремістів. Адже дуже багато громадян Польщі дуже переживають за Україну і допомагають нашим волонтерам та воїнам на сході.


Джерело - http://www.blitz.if.ua/

Загрузка...