facebook

Сповідь. Проститутки – такі ж мами та дружини, як інші жінки! (відео)

Столична повія розкрила секрети професії та поскаржилася на її нелегальність.

Про легалізацію проституції в Україні вже говорять давно. Парламентарі періодично висувають пропозиції щодо цього, які дозволили б врегулювати сферу, яка тісно переплітається із криміналом, і значно би поповнили бюджет України.

Проте питання не з простих, адже така ініціатива ризикує наштовхнутися на неприйняття суспільства. “Легалізація проституції повністю підриває інститут сім’ї в Україні”, – це один із аргументів проти.

Насправді більшість чоловіків були з повіями лише у власній уяві. Стас Ясинський записав сповідь працівниці секс-індустрії, яку раніше ніхто не слухав.

В інтерв’ю ТСН.Тижню Ганна розповіла про секрети професії та висловилася за легалізацію справи, якою вона займається все життя.

– Багато хто на роботі, якою б професією вони не займалися, все одно підлаштовуються під когось. Хіба ні? Все одно вони надягають маску, прогинаються, брешуть, або навпаки намагаються не виявляти легкодухість і показати себе, свій характер.

– А ви можете бути собою?

– Звичайно, тому що людям не подобається нещирість. Коли вони її відчувають, то починають агресивно реагувати. Люди в цій справі люблять щирість. Клієнти ж різні бувають. Є специфічні люди. І не зовсім здорові серед них. Якщо він адекватний, то йому все одно. Але чим більш нездорова людина, якийсь соціопат або нарцис, антисоціальна особистість, тим більше вона хоче правди і щирості від тебе, а якщо це не так, то можна потрапити у неприємну історію.

– А що ви маєте на увазі під “неприємною ситуацією”?


– Що завгодно, аж до побоїв або не заплатить людина. Просто, тому що не знайшли спільну мову.

Як часто буває, що б’ють повій?

– Особисто я не потрапляла безпосередньо під побої. Але часто буває так, що це залежить від самої дівчини. Або вона бачить ситуацію і намагається піти від неї мирним шляхом, або вона випила і розпалює її.

– А щодо вашої власної практики, як це взагалі все почалося для вас?

– Українська глибинка, їсти не було чого, одягатися хотілося, а на 97-й рік пропонували такі гонорари… до 500 гривень. Звичайно ж вибір був у бік грошей. Звичайно ж, не хвилювало, що робити. 500 грн – “вау”, “класно” і все.

– Тобто ви все життя цим займаєтеся?

– Ну так, все життя мене це переслідує. Кинути – це хоча б півроку спробувати прожити без цього. У мене поки так не виходило.

– Ви ж не думаєте, що це з вами буде вічно?

– Ні звичайно. Вже з’являються такі думки, щоб змінити номер телефону, місце проживання, коло спілкування, коло друзів, знайомих і повністю відмовитися від цього. Але люди, які перебувають зі мною, вони стають співзалежними. Вони звикають до легких грошей, звикають, що ти постійно вдома і приділяєш їм багато часу. От і все. Вони навіть не хочуть знати “де” і “що”… їх усе влаштовує.

– Люди, які живуть з вами?

– Люди, які живуть з будь-якою дівчиною, яка займається проституцією, все одно це схвалюють, рано чи пізно.

– А що вони вам говорять?

– Ну, в кращому випадку, щоб користувалася презервативами. Більше нічого не говорять.

– Можна сказати, вони живуть за рахунок цих грошей?

– Вони живуть спокійно, тому що я у них не прошу. Наразі – це єдина сфера життя, де я можу заробляти і ні в кого нічого не просити і ні в чому собі не відмовляти.

– А ви вчилися десь?

– Я вчилася, але не закінчила технікум. Навіть не стала забирати документи. Ну, дитинство… в голові було інше. Не хотілося вчитися… здавалося, що все життя можна бути повією. Хотілося почуватися прекрасно.

– А вас це слово не бентежить? Може вас якось інакше називати?

– Не бентежить. Ну, я себе не називаю повією, але можу себе так назвати, якщо десь треба. Мене абсолютно це не бентежить.

– А чи є у повій якийсь поділ на класи, рівні?

– Тільки у неї в голові, тому що якщо вона потрапляє до фешенебельного готелю, то перший час їй дають зрозуміти, що вона нижче плінтуса і звуть її ніяк. Це робиться, щоб вона не відкривала рота і не висовувалася, щоб не будувала собі якихось схем працювати в обхід роботодавця. Тобто, будь-яка повія – із заниженою самооцінкою, навіть якщо вона крута. Це взагалі з дитинства йде. У цю сферу не йдуть дівчата, які впевнені в собі. Я не зустрічала впевнених у собі.

– А хто в основному потрапляє у професію?

– Жінки з низьким соціальним рівнем. Батьки погано заробляють, не вийшло отримати хорошу професію, ну і більшість жінок звичайно красивих. Не просто симпатичних, а красивих.

– І як часто ці жінки виходять заміж і при цьому продовжують?

– У 80% випадках.

– Який термін у професії?

– Я чула, що є і на нижчих кастах, і на вищих кастах жінки, яким під 60 років і вони користуються попитом.

– Від чого це залежить?

– Від професіоналізму, досвіду і від уміння надати ту послугу, яку просить клієнт.

– Що таке професіоналізм?

– Професіоналізм – це вміння вгадати, догодити клієнту, взяти стільки, скільки потрібно і бути такою, як він хоче, і не тільки під час зустрічі, а й перед тим, як він тебе обрав. І після, якщо це постійний клієнт.

– У вас є постійні клієнти?

– Так, але вони дуже настирливі, і я б не порадила дівчатам заводити постійних клієнтів більше ніж на два місяці.

– Чому? Це ж певна фінансова стабільність.

– Я ж пояснила, що дівчата, які цим займаються, всі з пригніченим внутрішнім “Я” і вони не можуть вчасно дати відсіч, а ті, бачачи їхню поведінку, розкриваючи їх, розуміють, що можна платити ще менше і попросити послугу в борг, тому що складна ситуація в країні, грошей не вистачає. Як один сказав: “Сексу хочеться, а грошей немає”.

– Щодо інших дівчат. Можна взагалі порахувати скільки зараз повій в Україні?

– Половина жіночого населення так чи інакше займається цим. Нехай навіть десь і колись. Вона може це називати як “завести коханця”.

– Чи допомагає алкоголь у роботі?

– Раніше я постійно вживала алкоголь або курила травичку. Був час і нюхала щось. А потім вже, коли, як то кажуть, з’явився досвід, стало не так шкода себе і вже прийшло якесь усвідомлення, що це половина мене. Я перестала… У мене зникла необхідність щось вживати перед тим, як вийти на роботу.

Читайте також:  Скандальне рішення: МОН заборонило батьківські комітети в українських школах

– Тобто це якоюсь мірою вас виручало, щоб не депресувати?

– Щоб не отримувати стрес. Постійно нові люди, відкривайся їм, показуй все, розповідай. Звичайно, потрібен був алкоголь. Я не знаю чому, але багато чоловіків питають: “Чого ти цим займаєшся?”. Ну, що я можу на таке сказати? В лоб, що це моя професія і мені потрібні гроші ? Вони це не розуміють і не хочуть цього розуміти. Вони всі хочуть, щоб ти була крутою і сексуальною, і облизувалася, побачивши його – це називається хвойдою, а хвойда і повія – це різні речі.

– В чому різниця?

– Хвойда не згодна виходити працювати, вона згодна відпочивати, а повія йде, як на роботу, щоб заробити гроші. Хвойді можна не заплатити, а повії – ні. Це буде остання зустріч, якщо не заплатиш.

– Як у вас робочий день відбувається?

– Коли спочатку я цим займалася, намагалася знайти собі хорошого роботодавця. Це ніколи не вдавалося, тому що, я вже говорила, коли приходиш на роботу, то колектив тим чи іншим шляхом ставить тебе на місце і ти нижче плінтуса. Навіть якщо ти не п’єш. Коли я почала цим займатися у році 2000, це був плюс – непитуща дівчина. Тепер їм стало це абсолютно все одно. Навіть чим більше ти вживаєш алкоголю або наркотиків, тим легше тебе тримати на прив’язі, тим менше ти будеш запитувати, де твоя повна зарплата. Ось тому, я стала працювати на себе. А роботодавці хочуть також, щоб ти працювала повний робочий день: з 8 до 20 вечора або з 20 до 8 ранку, плюс щоб ти не пропускала, а вихідні даються тільки на місячні – це шість днів на місяць. Якщо ти не ходиш повноцінно на роботу, не відробляєш, то на тебе накладається якийсь штраф, тому що ти не такий як всі. Ти платиш за таксі, платиш за охорону, за це знімається з тебе кожен день по 10%. Тобто 50% твоя зарплата, 10% ти віддаєш кожен день на охорону і таксі і ще 10% на місяць із загального заробітку віддається на презервативи, лубриканти.

– Роботодавець це хто?

– Роботодавець – це будь-яка людина, на оголошення якої ти відгукнулася через Інтернет або газету. Тобто “Алло, доброго дня”. Той, хто підняв слухавку і представився – це твій роботодавець. Той, який буде давати тобі гроші і знатиме тебе на ім’я.

– А які це оголошення? Шукаємо масажистку?

– Останнім часом стало модним писати “шукаємо дівчат у масажний кабінет” або просто “на високооплачувану роботу дівчата приємної зовнішності”. Навіть якщо тебе набирають в клуб танцівниць. Я ніколи не зверталася за цими оголошеннями, але колись лежала у лікарні з дівчиною, яка танцювала стрип-денс, і вона говорила, що іноді доводиться працювати з клієнтами після роботи, і надавати інтимні послуги, але це за бажанням.

– Можна сказати, що ваші роботодавець – це сутенер?

– “Сутенер” – зараз ніхто не говорить таке слово, воно звучить дуже страшно, набагато страшніше, ніж проституція.

– Тобто це одразу як стаття?

– Так, це щось мерзенне.

– А це не так?

– Сутенери-чоловіки набагато м’якіші, ніж “мамки”, сутенери-жінки. Вони хоч якось люблять дівчат. Напевно тому що бачать у них жінок. А “мамки” дуже злі, агресивні, конфліктні. Тому напевно не прийнято їх називати сутенерами. Може, охоронець.

– Тобто їхня основна функція – це охороняти?

– Так, охороняти. Звичайно. Чоловіки, бережуть своїх дівчат. Скільки я стикалася в роботі з чоловіками, вони більше бережуть своїх дівчат, ніж жінки. У жінок можуть бути якісь ревнощі.

– Ви почали говорити про робочий день…

– Так, потім я стала працювати на себе. Є такі сайти, на яких можна розміщувати оголошення, що ти надаєш інтимні послуги. У мене був такий знайомий, який знав, як правильно треба написати і в який час розміщувати, і він знав, як зробити так, щоб воно постійно було в топі. Реально, у мене не було відбою від дзвінків… Я відмовляла купі людей. Я за вечір легко заробляла 1500 грн. Виходила на 5 хвилин, забирала свої 400-500 грн і заходила додому.

Але це важко. В основному, якщо ти працюєш сама на себе, ти сама шукаєш собі клієнтів і потрошиш інтернет. Подавати оголошення без допомоги фахівця, який вміє їх розміщувати, це просто невигідно. Ти будеш там висіти… А поліція, всі ці служби? Був у мене такий випадок, під’їхав чувак на джипі і каже: “Я з поліції моралі (так би мовити)”. І каже, що я у нього на гачку, він знає всі номери телефонів і де я живу. А у мене тоді був такий період, я жила на вулиці, це було років 9 тому, я тільки приїхала до Києва. А його абсолютно нічого не бентежило. Тобто випещений чоловік постійно телефонував, у будь-якому стані, з похмілля, в будь-який час доби. Як зазвичай, класика, мінет. Безкоштовно, звичайно ж.

А патруль, ДПС… Якщо ти потрапляєш в який-небудь джип, то обслуговуєш усіх, хто захоче. Це раніше було, а зараз поліція не звертає уваги. Добре це чи погано, я сказати не можу, але, принаймні, ніхто не змушує займатися сексом примусово.

– Минулого тижня у Києві накрили одразу 20 борделів. Як це все відбувається? Я так розумію, всі ці заклади відомі поліції і вона їх кришує.

– Хтось не заплатив комусь вчасно або хтось комусь перейшов дорогу. Я дуже наївна і думаю, що дійсно борделів може бути менше, і все таки легалізують цю справу або будуть хоча б періодично накривати ці кубла, щоб нікого не вбивали, не били і не змушували працювати за хліб і за житлоплощу. Просто ті дівчата, які стоять на трасі, вони конкретно працюють за їжу, за житло та за якісь манатки.

– Тобто можна сказати, це нижчий рівень?

– Так, це людина абсолютно не належить собі і працює за шматок хліба. Це дівчата, які працюють на дорозі.

– Тобто виходить, що весь цей бізнес відбувається під дахом поліції?

Читайте також:  Мій батько покинув мою вагітну маму з трьома дітьми і пішов до іншої жінки: невигадана історія

– Який небудь міліціонер високопоставлений може навіть не підозрювати, що він щось курує. Він просто говорить хлопцям, що займіться тим чи іншим, а вони будуть говорити “так-так”, а самі ходити і знімати гроші з кубел і говорити всім, щоб сиділи і не висовувалися. Коли пройде велика перевірка, вони просто господарям цих кубел нічого не скажуть і прикриють їх. Тобто, не обов’язково що кабінети міністрів курують цю проституцію. Ні, це роблять дрібні. Кажуть їм, що у нас тут все добре, а потім, як ви говорите, накрили 20 притонів. Зараз не можна заробити на цьому так багато грошей, як раніше.

– Раніше було більше?

– Раніше можна було годувати всю сім’ю на це, а зараз ледве вистачає прожити самій. Люди не хочуть платити, вони хочуть платити мало. Можливо, платять іноземці, але я не маю доступу і не знаю скільки заробляють дівчата, які працюють із іноземцями. Але там також, все спускається. Завжди знайдеться той, хто буде відбирати гроші. Ось елементарно, нагору дівчата йдуть знизу. Знизу вони звикли заробляти 300-400 грн за годину, ну, дадуть їй вдвічі більше – 800 грн, а скільки насправді, їй просто не скажуть. Щоб самій знаходити крутих іноземних клієнтів, для цього рівня потрібно зростати все життя. Це дуже важко. Скрізь все схоплено, за все заплачено. Стара приказка, але діє в цій сфері.

– Що в цій роботі найстрашніше і найбільш неприємне? За що ви її ненавидите?

– За те, що ти ходиш по лезу ножа. Ти думаєш, що в будь-який момент можеш заробити грошей, але якщо ти зламаєш ногу, потрапиш до лікарні, хтось виб’є тобі зуби… Як ти потім вставиш собі ці зуби, якщо у тебе немає можливості заробити? Все закручено і заплутано. А найстрашніше те, що ти думаєш, що ти живеш, все класно, у тебе є гроші.

Є ще історія, якось я гуляла дорогою і мене збила машина. У лікарні всі одразу зрозуміли, що я там робила, і ставлення до мене в лікарні було мерзенне. Реально мерзенне. А якби це було все легалізовано, то у мене був би якийсь рахунок, медична страховка. Мене б прийняли в лікарню нормально, по-людськи.

– Тобто, ви готові працювати, щоб відраховувати якісь гроші на пенсію, на страховку?

– Звичайно, а навіщо платити незрозуміло кому, якщо можна платити державі і займатися легально. Припустимо, є люди які працюють, наприклад, в ОМОНі. Вони ж ходять на роботі в масках, а потім просто йдуть додому, і ніхто не знає, чим вони займаються. Це особиста справа кожного. У дівчини не буде на лобі написано, чим вона займається. На мою думку, все це можна було б продумати. Якби хотіла влада прийняти цей закон, можна було б зробити, щоб було добре для всіх сторін.

– А чи є щось, за що можна сказати: “Це все моя робота і я її люблю?”

– Багато років це було єдине, чим я заробляла і почувалася чудово. Я знаю випадки, коли дівчата заробляли і відкладали собі на навчання, влаштовували своє життя. Просто потрібно вміти розпоряджатися грошима, які ти заробляєш.

– Тобто дехто, заробивши гроші тут, потім іде з професії?

– Піти з професії дуже тяжко, але можна просто почати вчитися, отримати фах, працювати тим, ким би тобі хотілося, і паралельно займатися… ніхто тобі не заважає обслуговувати клієнтів.

– А серед вас є такі, хто може сказати: “Я люблю свою роботу”?

– Ну це більше дівчата, які люблять секс. Такі можуть сказати: “Я люблю свою роботу”.

– До речі, щодо любові до сексу: це, мабуть, теж обов’язково у вашій професії?

– Ні, це необов’язково, абсолютно.

– Але ви ж отримуєте задоволення?

– Ні. Я отримую задоволення, коли закінчила робочий день або робочу годину й отримала гроші.

– Чоловіки все ж таки також хочуть знати, що ви отримали задоволення, коли вони з вами були.

– Це можна імітувати. Приходить професіоналізм із досвідом. Я раніше практикувала роботу без роботи. Тобто я прийшла до людини на годину, роздягнулася, а може не роздягнулася, взяла гроші і пішла. Треба вміти маніпулювати людьми.

– Тобто чоловік все робить сам?

– Ні, можна просто поговорити прекрасно, він тобі заплатить гроші і вважатиме, що так і треба.

– Тобто повія – це ще й акторка.

– 100%, без цього ніяк. Якщо дівчина не вміє володіти собою, грати, вона довго не протримається. Або вона буде постійно щось вживати.

– Ви зустрічали людей, яких ця робота підкосила? Які не витримали? Зламалися?

– Найбільш складне, що можна розглядати у цьому плані, це те, що дівчина після цього перестає сприймати або поважати чоловіків. Зрозуміло, якщо вона перестане їх поважати, то ніколи не знайде собі супутника, другу половину. От ті жінки, які займаються проституцією, і не знаходять другу половинку, от, мабуть, це ті, кого підкосило. Жінка – це така істота, якій потрібен захист, опора й підтримка, а хто її може дати, як не партнер. Партнер, тобто чоловік, з яким можна прожити довге й щасливе життя.

– У проституток часто бувають діти? Це такі ж мами, як й інші?

– Це абсолютно такі ж мами, це абсолютно такі ж дружини, просто у них, як сказав Путін (мені це дуже запало до серця), низький рівень соціальної відповідальності. Їй все одно, що про неї скажуть бабці на вулиці, їй все одно, що про неї подумають якісь там колишні однокласники, і все, вони обирає цей фах для себе.

– Ви між собою “тусуєтеся”, зустрічаєтеся?

– Я намагаюся не зустрічатися з дівчатами, які цим займаються, тому що це не призводить ні до чого абсолютно. Тобто спілкування між собою це дарма витрачений час. Я не вживаю алкоголь, наркотики, не “зависаю” по клубах. Раніше, коли я це робила, то робила за гроші. Тобто я знаходила собі клієнтів, коли мені хотілося “позависати”, які можуть відвести до клубу, пригостити чимось і ще й заплатити. Дружба між проститутками — це щось нереальне взагалі. Такого немає, я вважаю. Може бути дружба двох дівчат з одного міста, з якоїсь глибинки, які приїхали до Києва, залишилися тут вчитися, дружать і живуть разом у гуртожитку і паралельно займаються проституцією, так, таке може бути.

Читайте також:  “Ми закопаємо тебе прямо тут, і ніхто не знайде…”: Як на заробітках з українцями поводяться

– Який максимальний гонорар і який мінімальний ви отримували? За раз і за місяць, скільки ви максимально заробляєте?

– За місяць до 60 тисяч, це останнім часом. Ну тобто роки два-три тому. Були такі місяці, влітку. А мінімально за місяць – три тисячі. Це коли тобі ліньки кудись виходити, просто сидиш на своєму старому звичному номері і тобі хтось колись зателефонує, ти вискочила.

– Ви в основному на вулиці працюєте?

– Я в основному працюю на телефоні, а клієнтів шукаю на вулиці.

– Це такі люди, які достатньо сміливо можуть підійти до жінки і сказати…

– Підходять дуже часто і скрізь. Головне дати зрозуміти, що ти можеш заговорити. Останнім часом в Мережі з’явилася фотографія двох дівчат у міні-спідницях з коментарями під нею, що чоловік підійшов до них і сказав: “Скільки коштує відпочити?” Вони образилися на нього. Він говорить: “А чого ви на мене ображаєтеся? Коли в мене болить зуб, я бачу лікаря в білому халаті і я підходжу до нього. Коли я хочу випити, я бачу вивіску “Бар” і біжу туди. Відповідно, коли я бачу дівчину у короткій спідниці, я підходжу до неї”.

– А навіщо чоловіки звертаються до вас, як ви думаєте?

– Деякі просто поговорити хочуть. І зрештою, оскільки чоловік більш сексуальний за природою, аніж жінка, може вийти секс.

– Одружені чоловіки до вас звертаються? Який відсоток?

– Немає такої статистики, скільки одружених. Загалом можна сказати, що одружених стільки ж, скільки й вільних.

– Їх щось тягне від дружин піти до вас? Це дуже цікаво. Багато чоловіків розповідають про повій якісь легенди: що вони отримали з проститутками щось таке, чого ніколи не могли отримати вдома.

– Тому що повія — це акторка. Навіть якщо вона відчуває нудотну реакцію, коли бачить людину, все одно вона зробить так, щоб їй сподобалося. Вона як та собака мопс. Якщо ти не любиш собак, мопс змусить тебе полюбити їх. Так само і проститутка, якщо ти її не полюбив за перші 35 секунд, за решту часу вона докладе всіх зусиль для того, щоб ти їй заплатив не те, що пообіцяв, а вдвічі більше, бо їй потрібні гроші. Під час робочого моменту є така тема – можна розкручувати клієнта. Зайва посмішка, зайва поза якась, яку не обговорили завчасно, все це коштує грошей.

– А секс останнім часом змінився? От кажуть, що хочуть бачити жінок, які люблять одна одну, лесбійські ігри?

– Абсолютно нічого не змінилося. Раніше про це боялися казати, соромилися, говорили натяками, або ж у процесі це все відбувалося, але зараз просто про це. Єдине, я раніше ніколи не зустрічала чоловіків, які б були готові, скажемо так, “отстрочить” (зробити мінет, – ред.), а зараз я зустрічала чоловіків, які, зовсім не соромлячись, говорять, що вони мої колеги, і вони роблять те ж саме, що і я, і за ті ж гроші.

– Дивно.

– Дивно – це м’яко кажучи. Я не уявляю, як це виглядає. Єдине, що я ніяк не можу зрозуміти, як чоловік може це робити з іншим чоловіком… Хоча, я зустрічала чоловіків-повій на базах, тобто на квартирах, у роботодавців були хлопці, так. Вони коштують вдвічі дорожче, але вони вдвічі веселіші, вдвічі приємніші, вони такі компанійські, класні. Просто, це все, що я можу про них сказати.

– Вони гомосексуалісти?

– Так, просто гомосексуалісти, бі. Вони можуть обслуговувати і жінок, і чоловіків. От вони якраз дуже люблять секс. Усі чоловіки-гомосексуалісти дуже люблять секс.

– Коли ви бачите чоловіка, ви можете одразу правильно його проаналізувати?

– Ну хіба щодо готовності до оплати.

– А де доводиться працювати?

– Я люблю працювати в автомобілі, тому що це сприяє більш короткій та безпечній зустрічі. Коли ти потрапляєш до квартири, особливо, чужої, це вже передбачає, що тобі потрібно роздягнутися, залишитися, прийняти душ, це займає багато часу, зобов’язує до того, що потрібно лягти у ліжко, а в ліжку звичайно захочеться більше, можна більше собі дозволити, а оскільки я не люблю секс, то не люблю довгі і нудні зустрічі.

– І це більш небезпечно, я думаю.

– Звісно, там може бути за поворотом квартири 20 джигітів. Це абсолютно реальні історії. Ну звісно, про джигітів я пожартувала, а з будівельниками бувало таке. От потрапляєш на якусь територію, яка охороняється, проходиш охоронний КП, і розумієш, що там дуже багато будівельників. Ну звісно, тобі пояснюють, що ти працюватимеш лише з однією людиною, але у процесі розумієш, що за певну платню тобі пропонують ще з кимось попрацювати. Погодишся ти чи відмовишся – все одно конфлікт виникне. Тому, якщо ти працюєш сама на себе, то краще нікуди не їздити і ні на які території не заходити.

– А що ви скажете про українських чоловіків узагалі?

– Такі ж, як українські жінки: добрі, відкриті, які хочуть, щоб усе було добре. А в нашій країні, щоб все було добре, потрібно напружитися.

– У вас є досвід із іноземцями?

– З ними дуже просто працювати. Вони мало говорять, не хочуть виговоритися. Ти не переносиш їхній біль на себе. А якщо вони у хорошому радісному настрої, вони просто дають більше грошей і все. Будь-яка людина, яка звертається за послугами до дівчини за гроші, вона чомусь не може отримати їх без грошей, значить щось не так. Значить, вона не достатньо відкрита, або ж недостатньо симпатична, або у неї просто немає бажання приділяти комусь увагу. Їй простіше дати за це гроші.

– Якщо б захотілося змінити життя, як би ви це зробили?

– Ой, я б не стала цим займатися. Це неправильно, воно ні до чого не приводить. Ні, якщо відкладати гроші на рахунок у банку, то класно, але якщо не відкладати, не думати про майбутнє… Це те ж саме, що піти вчитися на міліціонера. Думаєш, що будеш захищати людей, а виявляється все не так. До речі, якби я обирала заново професію, я б напевне пішла вчитися на адвоката, щоб захищати людей у суді.


Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.