Несвідомо: як українські заробітчани в РФ фінансують агресію на Донбасі

За багатьма оцінками, зокрема РНБОУ, Росія витрачає на активні бойові дії на Донбасі, не рахуючи витрат на Крим, приблизно 1,5 млн доларів щоденно. Під час перемир’я її затрати трохи менші. Отже, за рік Росія витрачала на окупацію окремих територій Донбасу приблизно 500 мільйонів американських доларів.

Симпатики Росії в Україні останнім часом часто висловлюють думку про те, що не можна ускладнювати життя українським заробітчанам в РФ, – зокрема, шляхом запровадження візового режиму між нашими державами, оскільки вони (заробітчани) пересилають в Україну великі суми грошей. Лише у 2015-му році вони переслали сумарно 1,2 млрд американських доларів.

Виходячи з російського законодавства, можна оцінити, щоб отримати на руки лише названу суму, українським заробітчанам мала би бути нараховано (брутто) приблизно 1.380 млрд американських доларів. Податки і внески російській державі складають понад 43% з нарахованої суми (13% платить працівник прямо в бюджет у вигляді податку і ще понад 30% платить працедавець в різні державні фонди як внески. Крім цього, тут не враховано, що українці отримують частку зарплати, яку вони витрачають для проживання в РФ і створюють додаткову вартість, яка також залишається в Росії.

Таким чином безпосередньо за рахунок лише тих коштів, які заробітчани пересилають в Україну, російська держава отримує щонайменше 600 млн американських доларів податків і внесків, не рахуючи додаткової вартості і того, що витрачається в РФ.

Простий аналіз згаданих цифр дає можливість зробити висновок, що українські заробітчани самі не усвідомлюючи того «із запасом» фінансують агресію Путіна на Донбасі.

Іншими словами: за рік Російська Федерація витрачає для оплати агресії на Донбасі приблизно 500 млн, а отримує за рахунок українських заробітчан більше, ніж 600 млн американських доларів. Тож виходить, що Росії більше, ніж вигідною є праця на її території українських заробітчан. А це означає, що вона не чинила би перешкод, зокрема через візовий режим, українським заробітчанам – в разі його запровадження українською стороною.

Підводячи риску під сказаним, прикро константувати, що українцям не завжди вдається працевлаштуватися на Батьківщині, що доводиться їздити до «братнього народу», що діти з «заробітчанських сімей», де один або й двоє батьків працюють на чужині виростають не знаючи ні батьківської уваги, ні сімейного тепла та ніжності, а їх батьки не маючи жодної на те волі, фінансують агресивну політику Росії.

Вірю в те, що українці зрозуміють, що альтернатива поїздкам в Росію є, що власними зусиллями можна розвиватися та змінювати власну країну на краще. Ну і як мінімум, не підтримувати діяльність Кремля в Україні.

Катерина Солодка – спеціально для “Український Простір Прикарпаття”