Де в Польщі українцям невигідно працювати

Низка польських торговельних мереж зіткнулася з протестами профспілок, котрі вимагають збільшення заробітної платні їхнім працівникам. Профспілчани кажуть, що всі здійснені останнім часом підвищення зарплатні в цих мережах були занадто маленькими.

На додаток, працівники однієї з мереж готові протестувати через те, що не отримують можливості відпусток у літній період.



На додаток, польські профспілки незадоволені, що замість працівників з Польщі торговельні мережі охоче приймають на роботу українців, котрі готові заробляти дещо менше, пише monitor-press.

Про цю ситуацію ми поговоримо із експертами – економістом Мареком Зубером, Пшемиславом Квєцєньом з X-trade Brokers та Якубом Боровським з Банку «Crédit Agricole».

Сьогоднішні претензії профспілок досить несподівані, адже навіть у тяжкі роки кризи фірми, до котрих такі претензії висунуто, мали надзвичайно низькі рівень заробітної платні, а профспілки були відносно спокійними з цього приводу. А зараз, коли щось у цих фірмах починає виправлятися, з’являються такі претензії. Чому так є?

Відповідає економіст Марек Зубер:
– Нещодавно я був на конференції однієї з двох найбільших торговельних мереж у Польщі (хоч вона не діє під однією торговельною маркою, а використовує їх дуже багато). Насправді, представники магазинів або їхні власники на питання про те, які вони сьогодні мають проблеми, назвали тільки й виключно одну: нестачу робочих рук. В цій мережі вже, мабуть, немає такої крамниці (а загалом це понад 10 тисяч одиниць), котра би протягом останніх трьох років не мала досвіду співпраці з українцями.

– Тобто профспілки просто використовують таку ситуацію?

– Я гадаю, що так, але тут є ще друга річ. Якщо ви подивитеся на Нижню Сілезію, або й загалом на Сілезію, то дуже багато людей з цього регіону вирушає до Німеччини, аби працювати, власне, в магазинах. Це пов’язано, зокрема, з тим, що там значно ліпше виглядає ситуація з німецькою мовою, ніж, хоч би, на сході.

Читайте також:  “Бідні діти”: засекречені онуки Путіна викликали ажіотаж у мережі

Я особисто маю з кільканадцять таких знайомих. Заробітки в торговельних мережах у Німеччині також не гігантські, це не 3-4 тисячі євро, але 1800-2000 євро можна заробити. Отже, ці працівники стикаються з іншою дійсністю. Ми в зв’язку з цим маємо безпосередній контакт із тим, як це виглядає в Німеччині, а, з другого боку, бачимо, що немає людей, котрі могли б виконувати цю роботу тут. І це сьогодні є найбільшою проблемою.

Вже навіть українці не хочуть сьогодні працювати за 2 тисячі злотих, тобто за мінімальну зарплатню. І на додаток, що надзвичайно важливо, почали з’являтися підвищення платні, отже, ментально ми маємо таку ситуацію, в котрій заробітки зростають, тому, якщо добре натиснути, вони зростуть ще більше. Отже, гадаю, що цього року ми ще багато разів спостерігатимемо спроби здійснення подібного тиску на торговельні мережі з боку профспілок.

– А якщо навести кількісні дані стосовно цього питання, то що вони змогли б нам розповісти?

Говорить Якуб Боровський з Банку «Crédit Agricole»:

– Я маю перед собою дані щодо динаміки платні в роздрібній торгівлі. Гадаю, що вони чимало нам розкажуть про те, що діється. Отже, ця динаміка дуже зросла у квітні минулого року. Саме тоді на велике підвищення зарплатні відважилася «Biedronka». Тоді ця динаміка зросла з 2,9% до 8,3%, якщо йдеться про річну швидкість зростання платні (порівняння завжди здійснюється із аналогічним місяцем попереднього року). Вже у березні цього року вона сягнула рівня 9,2%, що був найбільшим, починаючи з середини 2008 року.

– І вона значно вища за загальнопольську динаміку, що складає 4,5%…

– Загалом є так, що, принаймні, у цьому секторі економіки, ми маємо справу з ситуацією, в котрій цей тиск, пов’язаний з вимогою підвищення зарплатні, вплинув на підвищення динаміки її зростання. Натомість, що саме сталося, я можу лише здогадуватися і припускати: з інформації, що надходила до нас зі ЗМІ, випливає, що цьогорічне підвищення платні в мережі «Biedronka» буде нижчим, аніж це було минулого року.

Читайте також:  8 кращих пляжів з чорним піском

Тому, гадаю, це стало однією з причин, через котру ці протести посилилися, адже в ситуації, коли ринок праці напружений і працівників справді не вистачає, можна було б очікувати, що такий тиск зростатиме і ставатиме щораз ефективнішим. В тому сенсі, що такі підвищення будуть не меншими, а більшими. Але сталося, як здається, так, що переговорна позиція працедавців сильна й надалі.

– А як все це виглядає, якщо йдеться про ситуацію іноземних працівників цих мереж?

– Я не знаю, як є з працівниками з закордону. Насамперед я говорю тут про мігрантів з України. Мені здається, що коли ми маємо справу з настільки потужним перетягуванням каната і настільки сильним становищем працедавців, то мабуть, однак, працівників з України можна брати на роботу без великих перешкод. Це, напевно, виглядає так, як згадував пан Зубер, що вони мають щораз більші вимоги щодо зарплатні і, напевно, складнощей виникає дедалі більше. Проте, й надалі їх можна працевлаштовувати.

Говорить Пшемислав Квєцєнь з X-trade Brokers:

– Тут варто додати ще одну річ. На даний момент ще не прийнято остаточного рішення щодо розміру мінімальної заробітної платні, тобто щодо наступного її підвищення. Сьогодні це 2 тисячі злотих. А нагадаймо, що минулого року Рада Міністрів визначила більше зростання мінімальної зарплатні, ніж це пропонувалося відповідним міністерством.

Отже, може бути так, що ці протести є елементом такої гри між профспілками і, власне, конкурентами зі Сходу. Бо відомо, що у випадку, якщо мінімальний рівень заробітку буде вищим, тоді профспілки виграють у цій боротьбі за рахунок працівників з України. Адже останнім буде важче проводити цінову конкуренцію, пропонуючи свою працю. І, можливо, це також якась спроба тиску на уряд, аби він здійснив відповідний «жест» (у лапках).

Читайте також:  В Івано-Франківську нетверезий син екс-нардепа без прав на шаленій швидкості влетів в огорожу (фото

 

Хоч я не вважаю, що платня має зростати з огляду на такі жести, через прийняті в центрі рішення, а не через те, що ситуація в економіці виглядає ліпше. Отже, можливо, це і є певна форма тиску на уряд з метою захисту інтересів польських працівників, обмежуючи конкуренцію зі сходу.

– А на додаток відбувається боротьба за працівників між різними торговельними мережами…

Говорить Марек Зубер:

– Власне, зауважте, що сталося. Якщо ми вже говоримо про мережу «Biedronka», то варто сказати й про «Lidl». З того, що мені відомо, в останньому сьогодні вища платня, ніж у мережі «Biedronka». Бо між ними, звісно, також існує конкуренція. Отже, активність профспілок може бути наслідком цього. А по-друге, найменша зарплатня в обох мережах сьогодні вища, ніж мінімальна зарплатня в країні. Отже, сьогодні ми маємо такі часи, коли ці два показники вже не збігаються..


Джерело.