Зі святом Святої Трійці!

День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, яке стверджує й оспівує триєдиність Всевишнього Бога: Бога Отця – Творця Неба і Землі, Бога Сина – Господа нашого Ісуса Христа, і Бога Духа Святого – Господа Животворчого, що від Отця походить.

У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. Святкування Дня Святої Трійці, подібно до свята Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень. У ІІІ столітті це свято стає загальновизнаним. Службу в його честь склали у VIII столітті св. Іван Дамаскин і св. Косма Таюмський.



З Богослужіння П’ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре нам відома молитва до Святого Духа “Царю Небесний”. Ця молитва присутня в кожному православному Богослужінні.

У День Святої Трійці в православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачення зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. У народі одне з найвеличнійших християнських свят – День Святої Трійці, ще називають Зеленими святами. Але й ця назва, і традиція прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшли до нас з дохристиянських часів, коли український народ ще був поганським народом. А з приходом християнства поганські традиції наклалися на християнські свята.

Давні предки сучасних українців молилися деревам, а особливо дуплистим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предковічних лісів виконували свої таємничі обряди. Крім того, вони мали священні дерева на полях, дорогах і поміж селами. Найсвятішим серед дерев вважався старий дуб. Найважливіші обряди виконували під дубами або липами. З прийняттям християнства Зелені Свята почали називатися ще й Трійцею. Зелені Свята перш за все – це торжество всеперемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження. Тиждень перед Зеленою (або Клечальною) неділею називається “зеленим, клечальним або русальним”. А три останні дні цього тижня і три його перші дні називаються “Зеленими Святами”. Напередодні святкового дня, в суботу рано, до схід сонця, дівчата й молодиці йшли на левади або в поля рвати запашні трави: чебрець, полин, любисток, кануфер і татарське зілля. Увечері цього ж дня господині квітчали свої хати зеленим гіллям клена, липи, ясена та осики. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставили гілки зеленої осики.

Читайте також:  У горах, без свідомості та із сильним виснаженням, знайшли 80-річного прикарпатця, який зник три дні тому

Джерело – http://www.soborna.org/duxp/uk/096.html