Українка із Польщі Марія Гутор: З восьми тисяч поляків, вже перевірених на дотримання карантину, лише дев’ять людей не виявилося вдома. Тобто свідомість на високому рівні. Або страх покарання
Польща – одна з найближчих «сусідок» України, з 20 березня запровадила в країні стан епідемії. УНІАН поспілкувався з українкою Марією Гутор, яка проживає у Познані, про те, які заходи запроваджує влада для запобігання швидкого розповсюдження коронавірусу, як поляки дотримуються карантину та чи готові вони до погіршення ситуації в країні.
У Польщі, де перший випадок зараження коронавірусом був зафіксований 4 березня, 20 березня було запроваджено стан епідемії. На цей момент кількість заражених коронавірусом у країні зросла до 411 осіб. Шість людей загинуло, зокрема, 27-річна жінка.
Протягом доби у Польщі проводять близько 1500 тестів на COVID-19. Влада прогнозує, що найближчими днями кількість заражених коронавірусом може зрости до 1-2 тисяч осіб, а у найближчі тижні ця цифра сягне 10 тисяч. І це – попри введення жорстких карантинних правил і підвищення штрафів за порушення карантинного режиму з 5 тис злотих (понад 1 тис євро) до 30 тис злотих (6,6 тис євро).
Про те, що зараз відбувається у Польщі, чи готові мешканці до подовження режиму карантину і як його виконують, УНІАН розповіла українка, яка мешкає у Познані, Марія Гутор. Польща раніше за Україну ввела карантин через коронавірус. Як цей процес стартував і якою була реакція населення? Польща почала готуватися до боротьби з коронавірусом, коли ситуація в Європі була ще відносно спокійною.
Вже тоді польський міністр охорони здоров’я Шумовський звітував про дії уряду з підготовки до епідемії, заявляючи, що «наразі у нас немає жодного хворого, але ми розуміємо, що вони будуть, це лише справа часу». Перший випадок захворювання в Польщі було підтверджено 4 березня, а вже 12 березня було закрито всі навчально-виховні заклади – на 2 тижні з можливістю продовження (наразі призупинення навчання продовжено до 12 квітня, – УНІАН). Але у Познані, де я живу, всі школи і садочки закрили на день раніше – 11 березня. На той час в місті було підтверджено 1 випадок зараження, а 12 березня ця жінка померла, ставши першою жертвою коронавірусу в Польщі.
Я про запровадження карантину довідалася 10 березня, коли привезла сина в басейн на урок плавання: вчителька повідомила, що від завтра школи закриваються.
Батьки школярів, переважно, реагували на це з розумінням, хоча й були розгублені – на кого залишити дітей? Але в той же день у всіх ЗМІ пройшли роз’яснення, що батьки дітей до 8 років у такій ситуації можуть взяти оплачуваний лікарняний на 14 днів.
До слова, лікарняні в Польщі вже близько року діють в електронній формі – лікар надсилає його безпосередньо в ЗУС (наш соцстрах) і до працедавця. Тобто, в цій ситуації нікуди йти не треба, заповнюєш формуляр і надсилаєш його своєму працедавцю або безпосередньо через сайт ЗУСу. Лікарняний можна взяти на одного з батьків, а можна поділити – тиждень батько, тиждень мама.
Держава оплачує 80% окладу.
Що зараз відбувається в Польщі, як поляки дотримуються карантинного режиму?
13 березня прем’єр-міністр Польщі оголосив про запровадження стану епідеміологічної загрози, що означає відновлення кордонів з країнами шенгенської зони – заборона в’їзду для іноземців, а поляки після приїзду з-за кордону повинні пройти 14-денний карантин.
За недотримання карантину – штраф. Причому це не фікція чи страшилка, поліцейські справді ходять і перевіряють, чи людина сидить вдома. Читала на форумах, що або приходять додому, або телефонують і просять виглянути у вікно, питають про самопочуття і чи треба щось купити. З восьми тисяч перевірених лише дев’ять людей не виявилося вдома. Тобто свідомість на високому рівні. Або страх покарання.
До речі, прем’єр Польщі Моравецький подякував полякам за те, що 99,5% осіб дотримуються вимог карантину, зазначивши, що це один з найкращих показників у Європі. Наразі у місті працюють тільки аптеки і магазини, всі розважальні заклади, кав’ярні, паби, перукарні закриті. Дитячий майданчик у нашому подвір’ї обтягнуто плівкою, щоб не заходили на його територію. Людей на вулицях дуже мало, ніяких груп підлітків з вікна не бачила, місто ніби заціпеніло. Ще хотіла б зазначити, що в католицькій Польщі, де чи не найбільший відсоток вірян в Європі, самі ксьондзи закликали людей не ходити на богослужіння, а молитися вдома, для цього богослужіння можна дивитися онлайн. І це теж свідчить про високий рівень свідомості.
Як вирішується питання із засобами дезінфекції, особистої гігієни та санітарії – є вони у вільному продажу?
Чи є спекуляції? Маски і засоби дезінфекції зникли з полиць магазинів і аптек майже миттєво, ще до запровадження карантину. І зразу ж ці товари почали з’являтися на торговельних майданчиках ОLX i Allegro у 2-3 рази дорожче. Але уряд теж відреагував миттєво – видав розпорядження цим сайтам, щоб негайно заблокували всі оголошення з продажу масок, респіраторів, антисептиків тощо. Днями концерн «Орлен» повідомив, що запускає другу лінію, яка випускатиме літрові дезінфікуючі засоби, а ще за 2 тижні – півлітрові.
Засоби для дезінфекції рук мають з’явитися до кінця цього тижня на всіх заправних станціях Польщі, по 15 злотих за 1 л (близько 100 грн). Також «Орлен» заявив, що закупить для Польщі мільйон захисних масок.
Що робиться в магазинах, прилавки не порожні? Як тільки запровадили обмеження, люди кинулися в магазини і скуповували все, що можна – крупи, консерви, засоби дезінфекції, туалетний папір. Але товари в магазини весь час підвозили, і зараз я не бачу дефіциту. Вчора робила закупи в супермаркеті Carrefour – усі полиці повні, туалетного паперу море, всіх видів. Продавців, які виставляють товар, було набагато більше, ніж покупців у магазині. Видно, що люди скупилися і сидять по домах. Єдине, чого не знайшла в магазині, – це антисептичних засобів, все інше купила без проблем. Підвищення цін на товари не помітила.
Як працює транспорт? Чи обмежено кількість пасажирів в ньому? Транспорт працює, але оскільки багато людей перейшли на дистанційний варіант роботи або взяли лікарняні на дітей, трамваї їздять майже пусті, буквально 1-2 людини на весь вагон. Тому було вирішено частину маршрутів скасувати, а на інших – збільшити інтервал руху (не кожні 8, а кожні 15 хвилин). Само собою, транспорт дезінфікують, а для водіїв виділено буферні зони, куди пасажирам вхід заборонено. Також заборонено заходити в транспорт через передні двері. Щоб люди не торкалися зайвий раз кнопок, всі двері відкриваються автоматично (досі, щоб зайти в трамвай або вийти з нього, треба було натиснути кнопку біля відповідних дверей). Тобто спочатку було створено умови, щоб люди нікуди не їхали, а сиділи вдома, а потім біло зменшено кількість транспорту і частоту курсування, а не навпаки, як у Києві, де закрили метро, а як людям добиратися на роботу – не подумали. Бачила фото автобусних зупинок у Києві, це – жах!
Як вирішується в Польщі питання дистанційної роботи? Всім керівникам компаній рекомендовано, по можливості, організувати дистанційну роботу. Я з першого дня карантину працюю з дому, правда, 1-2 рази на тиждень їжджу в офіс на кілька годин, щоб зробити те, що з дому не зробиш.
Як через карантин вирішується питання оплати праці? З оплатою роботи вже зараз уряд говорить про критичну ситуацію, в якій опиняться тисячі людей, насамперед, ті, хто працює не в штаті, а отримує оплату погодинно або за конкретні послуги, а також дрібні підприємці, яким довелося закрити ресторани, кафе, перукарні, тощо. Вони в один день залишилися без роботи, а невдовзі можуть залишитися без засобів до існування.
Крім того, наприклад, у Познані, закрився найбільший автомобілебудівний завод Польщі (це найбільший працедавець у Великопольському воєводстві) – «Фольксваген», на якому працює понад 11 тисяч людей… Що мені подобається – уряд Польщі перебуває в постійному діалозі з людьми і намагається працювати на випередження. Вже ухвалено пакет заходів на 212 млрд злотих для допомоги малому і середньому бізнесу, який дістав назву «антикризовий щит».
Ним передбачено замороження на 3 місяці оплати страхових внесків, перенесення терміну подачі річних декларацій з кінця квітня на кінець червня. Крім того, уряд обіцяє допомогу у виплаті зарплати працівникам тих компаній, які були змушені закритися, – 40% зарплати заплатить уряд, ще 40% – працедавець, тобто зарплата зменшиться на 20%. Позаштатним працівникам, які отримують зарплату погодинно або від виробітку, уряд виплатить по 2000 злотих в умовах втрати роботи.
Коронавірус особливо небезпечний для людей у віці 60+. Як в Польщі вирішується ця проблема? Хто і як допомагає літнім людям? Майже у всіх великих містах створено групи і телефонні лінії, на які можуть зголошуватися ті, хто потребує допомоги (купити продукти чи ліки, вигуляти собаку і т.п.), і ті, хто хочуть допомагати іншим як волонтери. Оголошення щодо цього вивісили і у нашому під’їзді. У ЗМІ пишуть, що пропозицій допомоги наразі більше, ніж прохань про допомогу. Але боюся, що чимало стареньких людей просто не знають про таку можливість і не користуються інтернетом.
Як організоване навчання в умовах карантину? Вже з першого дня карантину вчителька мого сина (2-й клас) організувала дистанційне навчання. Щодня вона записує відеоуроки і виставляє їх в групі для батьків нашого класу. Вона зробила з картону імпровізовану дошку у себе вдома і на ній пише для дітей пояснення математичних завдань чи правил правопису. Виглядає це дуже жваво, діти мають відчуття безпосереднього контакту з вчителькою, ще й можуть, в разі потреби, поставити на паузу або включити повтор. Тобто щодня діти займаються – слухають уроки, а потім роблять домашнє завдання. Я приємно здивована такою оперативністю і творчим підходом. У Польщі знаходиться величезна кількість українських мігрантів. Багато з них вже повернулися на батьківщину. Але дехто залишається. Що про це кажуть? У Фейсбуці є багато груп, створених спеціально для українців у Польщі.
Зараз там найчастіше питання – як добратися в Україну. Читала про дівчат, яких виселили з хостелу, бо його закрили, і вони залишилися на вулиці. Дуже багато людей хочуть виїхати додому, але не можуть. Мені траплялося багато оголошень з пропозицією довезти до кордону за якусь космічну суму, тобто хтось хоче зірвати куш на чужій біді. Але є й такі, хто готовий допомагати землякам. Читала пост українки – власниці пекарні у Вроцлаві, яка готова безкоштовно годувати своїх співвітчизників, які залишилися без грошей.
Твої родичі живуть в Україні.
Як зараз у них справи? Що вони розповідають про ситуацію? Мої родичі, звичайно, налякані ситуацією, дотримуються карантину і вимог гігієни. Особливо переживаю за батька, який, з огляду на вік і супутні хвороби, є в зоні ризику. Він свідомий небезпеки, намагається не виходити з дому, благо, є скайп, і можу щодня з ним спілкуватися. Але дуже переживаю, що у разі навіть незначної проблеми зі здоров’ям, яка в його віці дуже можлива, він не зможе отримати допомогу, і це справді страшно. Люди у 21 столітті раптом відчули себе абсолютно не захищеними і безпомічними…
Нана Черная
Шукайте деталі в групі Facebook
