Війна Китаю проти Росії, хто переможе?

Військова могутність РФ є сьогодні одним із дуже поширених міфів, яким люблять лякати країни заходу.
fa3f35f4b124380fd0c7a2aa4f215947
Звичайно ядерний арсенал і солідне фінансування армії дають свої плоди, але це вже далеко не та могутність яка була в СРСР. Російська агресія в Криму викликала негативну реакцію по всьому світу, майже всі держави різко засудили анексію Криму, а США та ЄС вже готові запроваджувати санкції.
Чергова війна РФ проти суверенної держави несе потенційну загрозу всьому світу і провідні держави сьогодні це чудово розуміють. Одним із способів умиротворення агресора є розпад Росії на декілька незалежних держав. Такий варіант задовольнить багатьох, особливо Китай і Японію.
Сьогодні хочу навести порівняння армій Китаю і Росії, а також можливий результат у разі повномасштабної війни між цими державами.
Причини війни
Колосальна перенаселеність Китаю в сукупності з його стрімким економічним зростанням створюють складний комплекс проблем, причому взаємозв’язок цих проблем такий, що вирішення одних посилює інші. Китай об’єктивно нежиттєздатний в своїх нинішніх кордонах. Він має стати набагато більше, якщо не хоче стати набагато менше.



Він не може обійтися без зовнішньої експансії для захоплення ресурсів і територій, така реальність. Китаю потрібно дуже багато території, гігантські ресурси і зовсім мало місцевого населення – для цього ідеально підходить Казахстан та азіатська частина Росії.
І саме сюди піде експансія Китаю. Тим більше що зауральські території РФ в Китаї прийнято вважати своїми. Вважати, що прикордонна проблема між РФ і КНР врегульована, може тільки людина, абсолютно не уявляють собі, що таке Китай і китайці.
Звичайно, для Китаю краща мирна форма експансії (економічна та демографічна). Але аж ніяк не виключена і військова. Надзвичайно показово, що в останні роки китайська армія проводить навчання, які просто неможливо трактувати інакше, як підготовку до агресії проти Росії, причому масштаб навчань (просторовий розмах і кількість задіяних військ) постійно зростає.
Крадіжка технологій
Китай дуже довго жив тим, що дав йому СРСР в 1950-х – початку 1960-х. Однак після потепління відносин із Заходом він отримав доступ до деяких зразків американської та європейської техніки, а з кінця 1980-х почав набувати новітню техніку в СРСР, а потім у Росії, завдяки цьому за багатьма класами «перестрибнувши» через покоління. Крім того, Китай завжди володів винятковою здатністю красти технології. У 1980-х китайської розвідці вдалося навіть добути в США креслення новітньої бойової частини W-88 від балістичної ракети Trident-2 для підводних човнів. А вже звичайну техніку Китай краде у величезних кількостях.
Наприклад, нічого не відомо про те, що Росія продавала КНР реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) «Смерч» або тим більше ліцензію на їх виробництво. Проте спочатку у армії Китаю з’явилася РСЗВ А-100, дуже схожа на «Смерч», а потім PHL-03 – його повна копія. Самохідна артилерійська установка Туре 88 (PLZ-05) дуже нагадує нашу «Мсту», яку ми в КНР знову ж таки не продавали. Ми ніколи не продавали Китаю ліцензію на виробництво зенітної ракетної системи С-300, що аж ніяк не завадило китайцям скопіювати її під назвою HQ-9. Втім, і у французів, наприклад, успішно вкрадені зенітний ракетний комплекс «Кроталь», протикорабельна ракета «Екзосет», корабельна артилерійська установка М68 і т.д.
Синтезуючи зарубіжні технології і додаючи щось своє, китайський ВПК починає створювати досить оригінальні зразки: зенітний ракетно-гарматний комплекс Туре 95 (PGZ-04), самохідки PLL-05 і PTL-02, БМП ZBD-05 та ін
Зроблено в Китаї
В цілому, як уже було сказано, практично по всіх класах звичайних озброєнь якісна перевага Росії залишилося в минулому. Де в чому Китай навіть обійшов РФ – наприклад, в безпілотниках і в стрілецькій зброї. Китайці поступово змінюють «Калашникова» на новітні автоматичні гвинтівки, створені за схемою «буллпап» на основі як того ж АК, так і західних гвинтівок (FA MAS, L85).
Більше того, хоча деякі експерти вважають, що Китай знаходиться в технологічній залежності від РФ як від свого головного постачальника озброєнь (отже, напасти на них не може), це чистісінький міф.
Китай набував в Росії виключно таке озброєння, яке призначалося для операції проти Тайваню і США (поки Пекін всерйоз планував операцію по захопленню острова). Очевидно, що морська війна між КНР і РФ практично неможлива, в ній немає необхідності ні у тієї, ні в іншої сторони. Війна буде носити наземний характер.
У зв’язку з цим не можна не відзначити, що КНР не набувала в Росії ніякої техніки для своїх сухопутних військ, оскільки проти Росії у випадку війни буде застосовуватися саме вона.
Навіть в області ВВС Китай позбувся залежності від РФ. Він купив в Росії обмежене число винищувачів Су-27 – всього 76 штук, з яких 40 – Су-27УБ. З такого унікального співвідношення бойових і навчально-бойових машин цілком очевидно, що Су-27 російського виробництва купувалися для навчання льотного складу. Потім, як відомо, Китай відмовився від ліцензійного виробництва Су-27 з російських комплектуючих, побудувавши лише 105 літаків із запланованих 200. Одночасно він скопіював цей винищувач і почав його без ліцензійне виробництво під назвою J-11В з власними двигунами, озброєнням і авіонікою. Причому, якщо в 1960-х копіювання Китаєм радянських зразків було їх явною примітивізацією, то J-11В, судячи за наявними даними, практично нічим не гірше Су-27.
Можна відзначити, що останнім часом військово-технічне співробітництво Китаю з Росією згортається. Частково це можна пояснити тим, що стрімко деградуючий російський ВПК вже не здатний запропонувати Китаю ті озброєння і техніку, які йому потрібні. Інше пояснення полягає в тому, що Пекін серйозно розглядає в осяжному майбутньому можливість ведення бойових дій проти РФ.

Читайте також:  У Флориді семеро людей поранені внаслідок стрілянини на вечірці
J-11В
Оскільки J-11В за своїми тактико-технічними характеристиками приблизно дорівнює Су-27, а створений на базі ізраїльського «Лаві», але з використанням російських і власних технологій J-10 можна порівнювати з МіГ-29, ніякого якісного переваги в повітрі у РФ немає . А кількісну перевагу свідомо буде на боці Китаю, особливо з огляду на практично повний розвал російської системи ППО (в першу чергу саме на Далекому Сході). За Су-30 воно буде взагалі переважною: у Китаю їх більше 120, у РФ – 4. Основний недолік китайської авіації – відсутність нормальних штурмовиків і ударних вертольотів, але це для них великою бідою не буде, тому що на суші ситуація для Росії ще гірше.
Ефект маси
Кращі китайські танки – Туре 96 і Туре 99 (він же Туре 98G) – практично нічим не гірше кращих російських танків – Т-72Б, Т-80У, Т-90. Власне, всі вони «близькі родичі», тому й ТТХ їх дуже близькі. При цьому керівництво МО РФ вже анонсувало фактичну ліквідацію своїх танкових військ. Танків на всю Росію повинно залишитися 2000. У Китаю сучасних танків вже зараз приблизно стільки ж. Є і набагато більш численні (не менше 6000) старі танки (від Туре 59 до Туре 80), створені на базі Т-54. Вони цілком ефективні в боротьбі проти БМП і БТР, а також для створення «ефекту маси». Цілком імовірно, що саме ці машини командування НВАК використовує для першого удару. Вони все одно завдадуть РФ якісь втрати, а головне – відвернуть на себе протитанкові засоби, після чого по виснаженої і ослабленою обороні піде удар з використанням вже сучасної техніки. До речі, в повітрі аналогічний «ефект маси» можуть створити старі винищувачі типів J-7 і J-8.

Тобто за сучасними зразками озброєнь у ЗС Росії і китайської армії зараз зразкова рівність (якісне і кількісне), яке впевнено (і не дуже повільно) перетворюється на перевагу армії Китаю. При цьому остання має величезний «навіс» зі старих, але цілком ще «добрих» зразків, які чудово підійдуть як «розхідний» матеріал для вимотування оборони російських військ. Через наявність в Китаю такої унікальної проблеми, як «дефіцит наречених», втрата кількох сотень тисяч молодих людей чоловічої статі для китайського керівництва видається не те що не проблемою, а навіть благом. І вже точно не проблема «утилізація» в бою кількох тисяч одиниць застарілої бронетехніки.
Вже зараз всього два з семи військових округів китайської армії – Пекінський і Шеньянський, прилеглі до кордону з Росією, – сильніше всіх Збройних сил Росії (від Калінінграда до Камчатки). А на потенційному театрі військових дій (Забайкалля і Далекий Схід) сили сторін просто непорівнянні, Китай перевершує РФ навіть не в рази, а в десятки разів. При цьому перекидання військ з заходу в разі реальної війни буде практично неможлива, оскільки китайські диверсанти гарантовано переріжуть Транссибірську магістраль відразу в безлічі місць на всьому її протязі, а інших комунікацій зі сходом у РФ немає (повітрям можна перевозити людей, але не важку техніку) .
Інші переваги Китайської армії.
При цьому і з бойової підготовки, особливо в частинах і з’єднаннях, оснащених найсучаснішою технікою, армія Китаю давно обійшла РФ. Так, в 38-й армії Пекінського військового округу артилерія повністю автоматизована, вона ще поступається по точності американській, але вже перевершила російську. Темп наступу 38-ї армії досягає 1000 км на тиждень (150 км на добу).
Відповідно, у звичайній війні шансів у РФ ніяких. Не гарантує порятунку і ядерна зброя, тому що у Китаю вона теж є. Так, поки РФ має перевагу в стратегічних ядерних силах, але вони стрімко скорочуються. При цьому у РФ немає балістичних ракет середньої дальності, а у Китаю вони як раз є, що майже нівелює їх відставання в міжконтинентальних балістичних ракетах (яке теж скорочується). Співвідношення з тактичного ядерної зброї невідомо, тільки треба розуміти, що РФ доведеться застосовувати його по власній території. Що стосується обміну ударами стратегічних ядерних сил, то китайського потенціалу більш ніж достатньо, щоб знищити основні міста європейської Росії, яка їм не потрібна (там багато людей і мало ресурсів). Є дуже сильні підозри, що, розуміючи це, Кремль на застосування ядерної зброї не піде. Тому ядерне стримування щодо Китаю – такий же міф, як і його технологічна залежність від РФ.
джерело http://pavlozayets.blogspot.com/2014/03/blog-post_13.html