«Вчителі не працюватимуть у три зміни, вони просто підуть зі школи»: ризики дистанційного навчання
Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще з 2013 року.
До нового навчального року залишилося півтора місяця, але як саме навчатимуться діти – вдома чи за партами – залежатиме від епідемічної ситуації в країні. Наразі МОН спільно з МОЗ розробляють план і правила, згідно з якими відбуватиметься організація освітнього процесу в сучасних карантинних умовах.
Однак чи готова сфера української освіти до дистанційного формату? Чи впораються вчителі, батьки та учні з викликами онлайн-навчання?
«ТСН. Тиждень» підготувало спеціальний сюжет, присвячений плюсам та мінусам дистанційної освіти. Найболючіше її відчули багатодітні родини, у розпорядженні яких – лише 17 квадратних метрів, що слугують кухнею, спальнею, залою та гардеробною водночас.
У сім’ї Масензових троє школярів та брак ґаджетів, а уроки «Всеукраїнської школи онлайн» можна повноцінно дивитися лише одній людині. В таких умовах вже не йдеться про успішність та високі оцінки – у дітей вони суттєво знизилися у порівнянні з періодом офлайн-навчання. Та й відкласти необхідну суму на планшет чи комп’ютер складно, якщо мама у декретній відпустці, а батько – бюджетник.
У Міністерстві освіти і науки телеуроки називали єдиним порятунком для таких родин як ця, бо майже пів тисячі українських шкіл не мають доступу до інтернету – це офіційно. А скільки учнів без доступу до мережі, насправді не знає ніхто.
Немає й обіцяної МОН національної освітньої електронної платформи для дистанційного навчання, яка б об’єднала уроки та контрольні тести для всіх учнів, методичні розробки для вчителів та можливість контролювати успіхи дітей для батьків.
Володимир Божинський, керівник експертної групи директорату шкільної освіти, зазначив, що наразі у МОН дійсно працюють над електронною платформою:
Якби це було просто, ми б її вже запустили. Але платформа складна, на неї потрібен час.
Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще з 2013 року – і це при тому, що дистанційна школа вже існувала, давала державний атестат, однак не була надто поширеною.
Деякі батьки свідомо обрали дистанційне навчання як найзручніший формат освіти. Так, мама шестикласниці Діани, Ярослава Золотко, переконана, що можливість вчитися вдома – це ще й, насамперед, питання безпеки:
Я не уявляю, що моя дитина шість уроків буде сидіти в масці, я не уявляю, що моя дитина вимушена буде пхатись у натовп, у маршрутку. Я не уявляю, як можна організувати термометрію, яку вже анонсувало МОН – щодня всім класам, всім учням.
Щоб залучитися підтримкою однодумців, пані Ярослава навіть зареєструвала на сайті Президента петицію «Дати школярам можливість навчатись онлайн з 1 вересня», проте поки що вона у соцмережах не популярна.
Віддає перевагу дистанційній освіті й мама семикласниці Вероніки, яка навчається у такому форматі вже 2 роки:
Немає криків, немає принижень, дитина працює у своєму темпі, у своїй обстановці, де їй комфортно.
У звичайній школі донька мала високий рівень навчальних досягнень, на дистанційному – теж. Головне правило – самоорганізація, чіткий режим та зручна платформа для навчання. Учитель завжди на зв’язку і навіть складну теорему пояснює просто і зрозуміло.
Результатами досвіду дистанційного навчання навесні залишилась незадоволена значна кількість батьків. За підрахунками, лише 18% педагогів звичайних шкіл на вимушеній онлайн-освіті змогли швидко перелаштуватися і справді давали знання на відстані.
Ольга Білодід, директорка дистанційної школи, пояснила:
Освітній процес не готовий був весною перейти на дистанційний формат. У нас не було інструментарію, алгоритму переходу. Нагально всіх кинули у дистанційне навчання і при тому не навчили, як.
Проте деякі вчителі завиграшки впоралися зі своїм завданням і змогли організувати якісну освіту на відстані. Так, столичний вчитель української мови та літератури Олександр Черкас користується майже двома десятками ґаджетів, щоб проводити цікаві заняття. Секрет його успіху – не боятися вчитися самому.
Якщо ти вчитель, то маєш теж вчитися, опановувати щось нове. Наприклад, той самий ТікТок. Я вважаю, що зараз кожен педагог повинен мати сторінку в Інстаграмі, щоб бути на одній хвилі з дітьми, – підкреслив пан Олександр.
Він додав, що кожен вчитель отримав від МОН академічну свободу, і ніхто не забороняє йому створювати будь-яку інтерактивну вправу на тій чи тій платформі. Найголовніше, щоб вона була ефективною:
Навчатися можна будь-де. Я спокійно можу проводити урок в коридорі, навіть у туалеті, на вулиці, у метро, автобусі тощо. Їдемо і навчаємось. Дітям не потрібно сидіти 45 хвилин за партою. Це минуле століття.
У ЯКОМУ ФОРМАТІ РОЗПОЧНЕТЬСЯ НАВЧАЛЬНИЙ РІК?
Президент Володимир Зеленський визнав, що країна поки не готова до прогресивного навчання на відстані, адже не всюди є якісне 3G- та 4G-покриття. Хоч на це виділялися мільйони. Наразі влада взялася поліпшити ситуацію з Інтернетом і розпочала із Закарпатської та Івано-Франківської областей, а на черзі – інші регіони, де є такі проблеми.
Я вважаю, що технічно ми ще не готові. Школа онлайн у нас проводилася по телевізору – і це була виключно наша ідея, пов’язана з тим, що у нас немає гарного Інтернету в усіх куточках України, – пояснив президент.
Тож аби не залишити дітей без знань, новий навчальний рік у вересні планують розпочати у звичному режимі. Але у фіналі все залежатиме від епідемічної ситуації. Сісти за парти особливо важливо для першачків. У київські школи їх наберуть, ймовірно, понад 30 000, однак їхнім батькам й досі не кажуть, чи вести дітей 1 вересня до школи.
Саме для перших класів це напрочуд важливо. Вони ще не знають, як це – бути у школі. І вчителі хочуть бачити очі дітей, а дітям потрібно побачити їхню першу вчительку, – зазначила Лариса Достав, директорка гімназії.
За тиждень в Уряді обіцяють назвати схему, за якою розпочнеться новий навчальний рік.
Ми розробляємо механізми, правила, в який спосіб наші діти будуть навчатися: за яких умов вони будуть навчатися у звичайному режимі, за яких умов вони будуть навчатися у дистанційному режимі, як ми можемо поєднати ці два способи, – повідомив очільник МОЗ Максим Степанов.
Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко також пообіцяв: діти до школи підуть, але чи зможе весь клас одночасно навчатися, невідомо. Під питанням залишається й принцип поділу класу на групи та кількість змін, у які працюватиме школа.
Якщо, наприклад, у класі 30 дітей, то ми можемо поділити їх по 15 або по 10 осіб і забезпечити певну варіативність у тому, які групи дітей в які дні тижня навчаються. А інша група дітей, яка у цей час знаходиться вдома, працює з вчителем дистанційно – за тими ж темами. Потім вони міняються місцями, – запропонував варіант Володимир Божинський.
Точно відомо одне: грошей на підвищення зарплати вчителям, якщо ті працюватимуть у три зміни, немає. Та й педагоги не готові до цього.
Якщо ми будемо працювати за одним зі сценаріїв МОН – коли класи діляться на групи – то виходить, що вчитель повинен працювати за трьох. Я вважаю, що тоді вчителі просто підуть зі школи. Тому що працювати на халяву ніхто не буде, – наголосив Олександр Черкас.
Поки влада думає, фахівці радять дітям та батькам готуватися морально і технічно. Питання вибору ґаджета для навчання – це насамперед питання ціни. Не кожна родина може дозволити собі купити новий ноутбук за 100 доларів.
Джерело: ТСН Тиждень
Шукайте деталі в групі Facebook
