Сплять на лекціях: чи задоволені студенти дистанційним навчанням

Навчальний рік в університетах у 2020 році почався по-новому. В умовах пандемії коронавірусу в Україні та й по всьому світу, далеко не всі студенти змогли повернутись в аудиторії. І хоча в Кабміні не забороняли проводити традиційне навчання за умов дотримання розроблених правил безпеки, ВНЗ відправляють студентів на дистанційку.

Але студенти та викладачі не дуже раді такому формату, тим більше, після не зовсім вдалого досвіду під час весняного карантину. Детальніше – читайте на “Апострофі”.

Українські вузи переходять на віддаленку


Коли урядом розроблялися правила роботи для середніх та вищих навчальних закладів, Кабмін вирішив дозволити керівництву університетів самим визначати, коли і в якій формі їм починати освітній процес в новому навчальному році.

При цьому на зустрічі з ректорами вищих навчальних закладів, в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет рекомендував починати заняття для першокурсників та студентів магістратури з 15 вересня, а старшокурсників – з 1 вересня.

Однак багато університетів вирішили перевести старші курси на дистанційне або змішане навчання, коли лекції перенесені на різні віддалені інформаційні платформи, а практику студенти будуть проходити в аудиторії.

Щодо перших курсів, у вишах вирішили, що першокурсники повинні займатися очно, адже їм важливо адаптуватися до викладачів й один до одного. Але, наприклад, в Києво-Могилянській академії кажуть, що пізніше їх також переведуть на онлайн-навчання.

Не за своїм бажанням віддалено займатимуться студенти вишів, які опинилися в “червоних” зонах. З 14 вересня на два тижні суворі обмеження діють в окремих районах та містах 11 областей. В основному, це стосується заходу країни, а також деяких ділянок Чернігівської, Одеської та Харківської областей.

У “червону” зону потрапили:

місто Чоп Закарпатської області;
Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Косівський і Тисменицький райони Івано-Франківської області;
Самбірський і Пустомитівський райони Львівської області;
міста Біляївка, Ізмаїл та Болградський район Одеської області;
місто Дубно Рівненської області;
міста Тернопіль, Бережани та Чортків, Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Заліщіцькій, Збаразький, Монастирський, Теребовлянський, Тернопільський і Чортківський райони Тернопільської області;
Великобурлуцький район Харківської області;
місто Славута та Волочиський район Хмельницької області;
місто Канів Черкаської області;
місто Чернівці, Герцаївській, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький та Сторожинецький райони Чернівецької області.
місто Ніжин, Бобровицький та Носівський райони Чернігівської області.
Щодо правил безпеки особливих нововведень немає: в МОЗ рекомендують тримати соціальну дистанцію, носити маски, мити та дезінфікувати руки.

Читайте також:  Согодні невідомі “замінували” аеропорти по всій Україні

Заходити до навчального закладу і переміщуватися між аудиторіями дозволено тільки в масці. На самих заняттях можна перебувати і без маски, а в “помаранчевій” зоні викладачам рекомендують використовувати захисні щитки.

Заповненість лекційних залів не повинна перевищувати 50%, за умови дотриманням максимальної дистанції між студентами. В регіонах “помаранчевої” зони заповненість класів (груп) не повинна перевищувати 20 осіб. До речі, з 14 вересня в “помаранчеву” зону потрапив і Київ.

Як вчаться під час пандемії у світі
Ряд американських університетів, зокрема, Гарвард, оголосили, що всі заняття з вересня будуть проходити онлайн. У Великобританії Кембридж вже оголосив, що заняття у новому навчальному році будуть проходити дистанційно цілий рік.

В Іспанії Міністерство освіти країни запропонувало чергувати онлайн-викладання з очним навчанням, якщо ВНЗ може гарантувати відстань між студентами у півтора метри. В іншому випадку, навчання буде проходити дистанційно. У зв’язку з цим, низка іспанських університетів переобладнали класні кімнати та аудиторії, щоб розсадити з дотриманням дистанції якомога більше студентів, а також розділити потік на більш дрібні групи.

У Франції університети зробили ставку на змішану модель. Згідно з дорученням Міністерства вищої освіти республіки, половина курсів повинна проводитися в режимі онлайн. Такого ж формату дотримуються і в Німеччині.

В Італії ж підтримують повернення студентів в аудиторії. Правда епідеміологічна ситуація в країні не дозволяє повністю реалізувати такий варіант. Наприклад, університет Болоньї оголосив, що в першому семестрі 2020-2021 навчального року об’єднає очну та заочну моделі навчання.

Викладачі та студенти незадоволені
І на це є причини. Якщо з лекціями ще можливо знайти вихід: записувати відео або начитувати щось в аудіо форматі, то з практикою все набагато складніше.

“Я вчуся на ветеринара, і для нас дистанційка – катастрофа. Наприклад, вчити анатомію по книжках – це найгірший варіант”, – ділиться з “Апострофом” своїми враженнями від віддаленого навчання студентка другого курсу Національного університету біоресурсів і природокористування Анна.

Дівчина розповідає, що її ВНЗ перейшов на змішаний формат навчання, і з 25 серпня студенти старших курсів вийшли на навчання в аудиторії. Але провчаться вони так лише 4 тижні – і за цей час вони повинні виконати програму “максимум”.

Читайте також:  Старшокласники однієї з шкіл зґвалтували дитину (ВІДЕО)

“В один день у нас три пари, там може бути три анатомії або мікробіології. За 4 години, ми хоч і намагаємося, але нам дуже складно освоїти такий обсяг інформації. І так всі 4 тижні, ось є у нас три модуля, і ми їх повинні пройти. А чи хтось щось зрозумів, вже потім розберетеся. Це просто жесть, що в нас це все намагаються впихнути за такий короткий термін. А потім ще на два тижні в листопаді виходимо і там теж будуть завантажувати по повній”, – розповідає студентка.

Над теорією “страждають” набагато менше, каже Аня, бо лекції викладачі завантажують на електронний навчальний портал. Скажімо навесні під час карантину зв’язок через відеоконференцію Zoom організував тільки один викладач. Як то буде в поточному семестрі, студентка поки не знає, принаймні, ніяких інструкцій ще не давали.

Трохи краще процес організований в Київському політехнічному інституті ім. І. Сікорського, розповідає “Апострофу” студент другого курсу факультету біотехнологій і біотехніки КПІ Гліб. Навчання в університеті з 1 вересня проходить дистанційно, тільки з 23 вересня вийдуть першокурсники, тоді ж і буде вирішуватись доля інших студентів.

Хлопець розповідає, що всі пари проходять за розкладом, для зв’язку використовують такі платформи, як Zoom або Google Клас.

“З кожним викладачем уроки проходять по-різному, наприклад, з фізики є лекції, практика та лабораторні. Лабораторні ми робимо по гіф-зображеннях, які заливаються на сайті КПІ, і дані ми повинні отримати чисто з таких картинок. Для захисту та допуску до лабораторних ми просто відправляємо фото листа зі зробленими завданнями. Ясна річ, ніхто не контролює, списував ти чи ні”, – говорить він.

Віддалений формат навчання дуже розслабляє, вважає Гліб, складно доводиться і студентам, і викладачам: “В університеті є якийсь тиск від викладача, який змушує вчиться. А дистанційно пілкування з викладачами проходить в голосовому форматі, як тільки викладач виходить на відеозв’язок. Студенти у нас підключаються, це обов’язково, але так як їх ніхто не бачить, вони просто лягають спати”.

Такий процес навряд чи дозволить студентам в повній мірі освоїти весь матеріал. Загалом, проти дистанційної та змішаної форми навчання виступають як студенти, так і викладачі, але під час прийняття рішень керівництвом вишів, їхня думка майже не враховується.

Читайте також:  В Україні карантин триватиме до 2021-го, – джерела

Чи можна поліпшити ситуацію
Незважаючи на негативні відгуки щодо організації віддаленого навчання в Україні, експерти в сфері освіти вважають, що саме за дистанційкою майбутнє української вищої школи.

“Ця форма освіти буде набувати все більшого значення. Спочатку вона намагатиметься зрівнятися зі стаціонарною, а потім почне домінувати в значній кількості українських університетів. Дистанційна форма освіти буде розвиватися та буде займати все більш важливе місце в нашій національній системі, як і в усьому світі”, – заявив в коментарі “Апострофу” президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков.

У той же час, експерти поки не дуже задоволені тим, яким чином цей процес організований в Україні. Вони вважають, що підготовка до дистанційного навчання могла бути істотно кращою й надали поради, як це зробити.

“Що потрібно зробити, аби це дало бажаний ефект? Є багато речей, але головними є наступні: перше – потрібно зробити так, щоб ці заняття носили інтерактивний характер. Тобто, щоб студент був не тільки реципієнтом, який сидить перед екраном та сприймає інформацію, а щоб він був включений в процес навчання в масштабах кожного конкретного заняття. Для цього потрібно розробити спеціальні методики. Потрібен зовсім інший рівень підготовки викладачів. Друге – створити колосальний за обсягом матеріал різних лабораторних та інших робіт, які будуть показувати все те, що в реальному житті бачить людина, коли виконує завдання в лабораторіях, в віртуальному вигляді через інтернет. Третє – необхідно гідно оцінювати та підтримувати матеріально і морально виші, які домоглися прогресу в організації дистанційного навчання”, – вказує Фініков.

Якщо протягом декількох років університети будуть дотримуватися рекомендацій й реформувати освітній процес, то прогрес буде доволі швидким. Але поки цього немає, недостатня організація дистанційного та змішаного навчання негативно впливатиме на якість освіти.

“Підготовка цих людей буде падати, оскільки вони не будуть належним чином освоювати все те, що мають засвоїти. А оскільки більшість університетів не захочуть в цьому зізнаватися, то вони будуть їм “малювати” непогані оцінки”, – говорить експерт.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

загрузка...