Дівчинку, в яку стріляла мама, виписали з лікарні. Жінці призначили психіатричну експертизу

Поки що вона перебуває в СІЗО

13-річна Оля, донька Юрія та Ірини Ігнатюків, в яку у ніч проти 5 вересня кілька разів вистрелила її мама, одужала. Зараз вирішують питання про оформлення опікунства над дитиною, очевидно, це буде хтось з її родичів.

Оля нібито казала, що не бачила, хто у неї стріляв. Ірина Ігнатюк і далі перебуває в слідчому ізоляторі та мовчить: за місяць, що минув від дня трагедії, вона так і не розповіла слідчим, що ж сталося тієї ночі у їхньому домі.

Спершу вона начебто казала, що вона не стріляла і що в будинку був ще хтось. Хто це і чи справді був – має з’ясувати розслідування.

Ірині, як кожному підозрюваному в убивстві громадянину, призначено психолого-психіатричну експертизу. Таку експертизу проводять у спеціальному закладі у Львові, вона триває близько місяця. За цей час лікар визначить, чи осудна підозрювана і чи могла вона усвідомлювати свої дії на момент вчинення злочину.

У відділі комунікації поліції Рівненської області уточнили, що на саме лише документальне оформлення цієї процедури йде близько місяця часу.

Нагадаємо, за нинішньою версією слідства, близько 4-ої ранку 5 вересня Ірина Ігнатюк, яка мешкала з сім’єю у житловому масиві біля села Біла Криниця поблизу Рівного, вистрелила в голову своєму чоловікові з травматичного пістолета, який був у будинку. Юрій Ігнатюк, співвласник будівельного супермаркету «Хатка», помер. Після цього Ірина пішла в кімнату, де спала їхня 13-річна донька, і вистрелила їй у груди. Але пістолет заклинило, тож жінка скористалася іншим, пневматичним пістолетом, і з нього ще кілька разів вистрелила у доньку.

Поранення виявилися не смертельними. Ірина начебто завезла поранену доньку до будинку батьків, а сама повернулася додому і намагалася накласти на себе руки: вистрелила собі у скроню і різала собі вени. Утім, ні постріл, ні порізи серйозної шкоди здоров’ю жінки не завдали. Близько 7-ої ранку її батько викликав поліцію та «швидку».

Ірина Ігнатюк – кандидат економічних наук. Кільканадцять років викладала на кафедрі економіки та підприємництва НУВГП, а потім – в Інституті післядипломної освіти при університеті. Вона начебто не перебувала на обліку в жодній психіатричній установі, і ніякого дивацтва у її поведінці чи словах ніхто раніше не помічав. Принаймні так кажуть її знайомі.

Шукайте деталі в групі Facebook