Виганяють із речами на вулицю: українки в Італії опинилися на межі виживання через COVID-19, історії заробітчан

Українки, які вирушили до Італії на заробітки, під час пандемії коронавірусу ризикують не тільки втратити роботу, але й залишитися без даху над головою та медичної допомоги. Їхні господарі далеко не завжди дбають про своїх “баданте” (так у цій країні називають доглядальниць, які допомагають літнім людям).

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Коли захворіла на COVID-19, її виставили на вулицю
Нещодавно в італійській пресі, а також в українсько-італійських групах у соцмережах з’явилася розповідь про українську жінку, яку італійці, дізнавшись, що вона заразилася коронавірусом, просто вигнали на вулицю.

Про це розповіли в одній із профспілок. 50-річна українка приїхала до Італії місяць тому за тимчасовим дозволом. І захворіла на коронавірус, коли нелегально працювала в родині неподалік від міста Бреши, що розташоване в Ломбардії, де високий рівень поширення COVID-19. Вона доглядала стару матір господаря. Житло та харчування надавали господарі, їй також платили 1100 євро готівкою.

Італієць дуже боявся, що хто-небудь дізнається, що в нього незаконно працює українка, тому їй наказали мовчати про це.




Так тривало, поки стара синьйора не захворіла на ковід. Олена просила господаря викликати для матері лікаря, проте він її ігнорував. Однак, коли через кілька днів захворів і сам чоловік, він усе ж таки запросив лікаря. Українка благала італійця, щоб лікар оглянув і її, оскільки вона теж почувалася погано. Але той відмовився.

Коли в неї піднялася температура, їй сказали збирати речі й покинути будинок. Так вона опинилася на вулиці. Там вона знепритомніла. Молода італійка побачила її й викликала швидку допомогу. Понад два тижні Олена провела в реанімації, а потім ще лікувалася в шпиталі.

Маріанна Сороневич, українська журналістка, яка живе в Італії, каже, що такі випадки, коли італійці жорстоко поводяться з українськими доглядальницями, швидше виняток, ніж правило.

“Ця жінка довго лікувалася в шпиталі. Але її вилікували абсолютно безплатно”, – зазначає Маріанна.

Читайте також:  Жорстке рішення! Зеленський провів телефонну розмову з італійським прем’єром. Важлива неупередженість

Не могла покинути старих
Це не єдина історія, коли наші співвітчизниці опиняються без медичної допомоги. Наприклад, ще в березні, на початку пандемії в Італії, померла 65-річна українка Раїса Малишева. Вона працювала в місті Ровато, провінція Брешія.

Жінку доставили в лікарню з гострою пневмонією та вже там поставили діагноз – коронавірус. Вона працювала в Італії офіційно й доглядала літню пару в Ломбардії.

Вона почувалася погано, але два тижні не зверталася до лікаря. Знайомі розповідають, що жінка сильно залежала від своїх роботодавців і не могла покинути старих.

Мовчатимуть, бо бояться депортації
Самі українки в Італії розповідають, що більшість із них, хто працює доглядальницями, хатніми робітницями – перебувають тут нелегально. Вони отримують зарплату, з якої самі італійці не платять податок. Тому отримати медичну допомогу їм досить складно.

“Навіть якщо тебе звільнять через те, що ти захворіла, люди вважають за краще мовчати про це. Тому що ними можуть зацікавитися, їх відправлять додому і поставлять депортацію. Тут, коли ти звертаєшся в будь-яку установу, перше, що в тебе спитають, – це дозвіл на роботу. Інакше починається тяганина, тебе розпитують, де ти живеш, де працюєш. Для них головне – це податки, які повинен заплатити як сам працівник, так і господар.

Звичайно, нелегалу допоможуть у складній ситуації, але закінчиться все це штрафами як для нього, так і для роботодавця. Тому наші жінки мовчать. Усім добре доти, доки не відбудеться щось, як ось із тією Оленою, яка ледь не померла на вулиці”, – каже OBOZREVATEL на правах анонімності одна із заробітчанок.

За час хвороби не заплатили
Вікторія з Тернопільщини – молода викладачка. В Італії працює вже кілька років. Однак кілька місяців тому була змушена виїхати.

“Я працювала в одній родині неподалік від Пізи. Спочатку я шукала роботу викладача, але оскільки не змогла знайти, то пішла в доглядальниці до літньої пари. Це були дуже хороші люди, особливо синьйора. Добра така, любила, коли я читала їй книги, я знаю італійську мову. Усе було добре, поки мої підопічні не захворіли.

Читайте також:  Українці в Італії, допоможіть знайти нашу землячку Наталію Бігун, 50 років, з села Чукалівка на Франківщині

Їхній син викликав до них лікаря, той їх оглянув, виписав ліки. Я запідозрила, що в них коронавірус, запитала їхнього сина, чи не міг би він попросити лікаря зробити мені тест. Він сказав, що це просто грип, який дав ускладнення, адже вони старенькі.

А потім захворіла і я. Коли не змогла встати з ліжка, то мені дозволили лежати в своїй кімнаті. Я просила якось запросити до мене лікаря, але син казав, що все буде добре. Тоді мені мої знайомі українки допомогли й відвели до лікаря. Звичайно, у мене був коронавірус, мені виписали уколи, таблетки. Я сама робила їх собі. І тільки молилася, щоб не було гірше. Через три тижні я вже почувалася непогано, хоча слабкість і запаморочення не проходили. Тоді господар сказав, що не заплатить мені за ці три тижні, тому що я не працювала. І ще милостиво так сказав, що, мовляв, уже добре, за кімнату не треба платити. Я зрозуміла, що не зможу тут більше працювати, і, щойно стало можливо, поїхала. Тепер я вдома й щаслива, що вижила”, – каже Вікторія.

Зібрали речі й виставили на вулицю
Вона розповідає, що особливо навесні в Італії вмирали українські доглядальниці, переважно жінки у віці 60-65 років. І часто через те, що італійці не хотіли, щоби факт їхньої роботи в сім’ях “по-чорному” виплив назовні. Тому з медичною допомогою тягнули до останнього.

“Одна доглядала за літнім чоловіком, і, коли він захворів, родичі не сказали їй, що це коронавірус. А коли захворіла вона, вони її звільнили. До того ж зібрали її речі й виставили на вулицю. І пригрозили, що викличуть поліцію та скажуть, що вона говорить неправду. Це дуже часті випадки.

Читайте також:  У пожежі в Римі загинула жінка, можливо – з України

Інші розповідають, що їхні господарі намагалися допомогти. Теж через острах того, що ними самими може зацікавитися податкова. Знаходили лікарів, допомагали з ліками. Правда, потім усе це доводиться відпрацьовувати. Така доля українок”, – підсумувала Вікторія.

Ще одна українка, яка опинилася в Італії під час коронавірусу, розповіла, що їй надали медичну допомогу. “Так вийшло, що мені стало погано на зупинці громадського транспорту. Мені відразу викликали швидку. Тут не можуть тебе викинути на вулицю, якщо ти вже потрапив до лікарні. Тебе обов’язково полікують. Я кілька тижнів там була, навіть у реанімації кілька днів провела. Бачила, як вони важко там працюють. Я одужала. А потім мені прийшов рахунок на 3 тисячі євро. І я тепер повинна його сплатити. Я вже ходила до них, просила якось відтермінувати платежі, начебто вони погодилися. Але якщо я втрачу роботу тут, то точно не оплачу рахунок, а потім мене сюди не пустять”, – зітхає жінка.

Експерти з працевлаштування в Італії підтверджують: такі випадки в цій країні не рідкість. “На жаль, 80% українців в Італії працюють нелегально. Вони їдуть сюди на свій страх і ризик. У них немає страховки, навіть туристичної не купують. Так, медики в цій країні не повинні звертатися в поліцію, якщо до них на прийом прийшов нелегал. Але й особливо лікувати тебе вони не будуть. Усе тільки за гроші. Дехто якось домагається відкриття спеціальної страхової картки, за якою тобі нададуть екстрену допомогу, але щастить далеко не всім. Тут пробити чиновників дуже складно. Тому врятувати може тільки легальна робота”, – вважає менеджер компанії з працевлаштування за кордоном Роман Сочко.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

загрузка...