Заміна Конституції. За що проголосувала Рада під наглядом Нуланд

Парламент запустив процес конституційної реформи.

1654116

Після чималої кількості пафосних промов, 2-разового виконання гімну, кількох віршів і десятків оплесків навстоячки Верховна Рада направила до Конституційного суду проектзмін до Конституції, які стосуються децентралізації.

Тепер згідно з процедурою КС розгляне пропозицію, винесе своє рішення, після чого Рада вже на наступній сесії зможе внести зміни до Основного закону, правда, для цього доведеться зібрати 300 голосів, яких сьогодні у депутатів не було.

Головне спірне питання в змінах до Конституції – статус Донбасу.

Президент Петро Порошенко запевняє, що жоден особливий статус для Донбасу в Конституції закріпити не збираються. Опоненти ж заявляють про те, що згадка окремого порядку самоврядування в Конституції в будь-якій формі – це крок до легалізації самопроголошених ДНР і ЛНР.

Корреспондент.net розбирався, як може бути змінений український Основний закон.

Посилення повноважень Президента

Зміни до Конституції передбачають введення нової посади – префекта, котрий замінить місцеві державні адміністрації.

Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за подання Кабінету Міністрів Президент України.

Префект при виконанні своїх повноважень відповідальний перед Президентом, підзвітний і підконтрольний Кабміну. На ввіреній йому території він здійснює нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і здійснює нагляд за дотриманням ними Конституції та законів України, забезпечує виконання державних програм.

Зауваження, які стосуються можливості узурпації влади Президентом, пов’язані з нормою про те, що Глава Держави може тимчасово зупиняти повноваження глави громади, складу місцевої ради і призначати тимчасового державного уповноваженого в такі райони.

Експерти відразу ж почали стверджувати, що якби у Віктора Януковича були такі повноваження під час Євромайдану, то в Західній Україні всі органи місцевої влади були б розпущені.

Читайте також:  Аніта Луценко з’явилася на публіці в сміливому вбранні без білизни (фото)

У підсумку в остаточній редакції конституційних змін дещо деталізували і ускладнили процедуру розпуску Президентом місцевих органів влади.

Так, у разі прийняття головою громади чи місцевою радою акту, який не відповідає Конституції України і створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент зупиняє дію відповідного акту з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження такої ради чи голови.

Конституційний Суд України розглядає таке звернення Президента, і в разі визнання дій місцевих органів влади неконституційними Президент одержує можливість достроково припинити їх повноваження.

Новий адміністративно-територіальний поділ

Систему адміністративно-територіального устрою України тепер становлять адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони. Областей в Україні тепер не буде.

Територія України буде розділена на громади. Громада є первинною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою країни.

Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.

Так що з Донбасом?

Петро Порошенко, виступаючи в Раді, заявив, що проект “тільки припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, який визначається окремим законом”.

За його словами, ні про жоден особливий статус мова не йде, а Україна залишиться унітарною державою.

Президент додав, що цей закон двічі був прийнятий парламентами попереднього і цього скликань.

“Я впевнений, що запропонована норма жодним чином не виходить за межі мінських домовленостей. Усім світом, РБ ООН, всіма нашими партнерами, які забезпечують потужну світову коаліцію з підтримки України під час російської агресії, ці Мінські домовленості визнані безальтернативною основою для політико-дипломатичного врегулювання”, – зазначив Президент.

Але така норма задовольнила не всіх депутатів.

Зі статусом Донбасу вийшла ціла мішанина.



Одні депутати кажуть, що закон про самоврядування в окупованих районах Донецької та Луганської областей приймався строком на 3 роки і після цього його дія припиниться, а норма в Конституції стане неактуальною.

Читайте також:  “Автобус далі не поїде, поки дівчина не вийде…”: Водій висадив 17 річну дівчину з автобуса серед ночі в полі

Депутат від “Народного фронту” Леонід Ємець, навпаки, вважає, що “визначення особливостей місцевого самоврядування законом означає, що це не право Верховної Ради ухвалювати чи не ухвалювати закон про особливості місцевого самоврядування, а обов’язок Парламенту ухвалити цей закон в будь-якому випадку”.

“Тобто це означає, що поки норма не зникне з Конституції, закон про особливий статус Донецької та Луганської областей буде обов’язком”, – наголосив він, зазначивши, що така норма була внесена для демонстрації виконання мінських угод.

Як голосували

Проти запропонованих змін до Конституції виступили фракції “Самопоміч” і Радикальної партії.

В Самопомочі вже збирають підписи під альтернативним проектом змін до Конституції. Лідер фракції Олег Березюк заявив, що запропонована редакція розширює повноваження Президента до таких, яких не було навіть у Віктора Януковича.

Також у партії Андрія Садового незадоволені ситуацією зі статусом Донбасу.

Фракція “Блок Петра Порошенка” різко розкритикувала тих, хто відмовляються проголосувати за зміни до Конституції. А її лідер Юрій Луценко назвав зміни “мирним планом Президента”.

“Усі, хто так браво агітував проти сьогоднішнього голосування, повинні одягнути камуфляж і взяти в руки автомат. Досить торгувати чужою кров’ю, досить посилати чужих дітей на смерть. Всі, хто голосував “проти”, повинні піти на фронт і атакувати Донбас!” – заявив він.

Цікаво, що в підсумку Рада проголосувала за рішення щодо Конституції завдяки колишнім представникам Партії регіонів. Одних голосів коаліції, яка формально налічує більше 300 депутатів, для направлення змін до Конституції в КС не вистачило б.

За рішення щодо Конституції проголосували 34 депутати від Опозиційного блоку, 19 депутатів від групи “Відродження”, 15 з “Волі народу” і 16 позафракційних. Це 84 голоси з 288 “за”. А коаліція в Україні ще точно існує?

Читайте також:  Саркозі: Ми потребуємо Росії з питань Сирії та ІД

При цьому заради проходження питання в Раду прийшов і проголосував навіть Роман Насиров, котрий вже кілька місяців працює головою Державної фіскальної служби, а депутатського мандата все ніяк не позбудеться. Саме через цей факт після голосування Володимир Парасюк влаштував бійку в залі засідань.

Невидима рука США

Учора в Україну з візитом прибула заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд. Вона виступила із заявою про важливість і доленосність запуску Радою змін до Конституції.

Учора ввечері вона провела зустріч з кількома депутатами Парламенту, на якій переконувала їх проголосувати за оновлену редакцію змін до Конституції.

“Ми дійсно говорили про сьогоднішнє голосування щодо змін до Конституції. Вікторія Нуланд заявляла, що це має бути демонстрацією виконання Україною мінських угод. Ми їй казали, що спочатку варто було б виконати перші пункти мінських угод: зупинити агресію, відвести бойовиків і встановити контроль над кордоном. Це логіка мінських угод. Якщо ці вимоги не виконано, то які можуть проходити вибори в цих регіонах і про яке місцеве самоврядування ми ведемо розмову?” – завівся Леонід Ємець.

Своєю чергою, нардеп від Батьківщини Ігор Луценко заявив про тиск іноземних посольств на депутатів з тим, щоб вони проголосували зміни до Конституції. Про тиск говорила і віце-спікер Ради Оксана Сироїд.

Прийшла Нуланд і на саме голосування в Парламенті. У своєму виступі перед голосуванням Петро Порошенко кілька разів підкреслив особливу роль США і Європи в долі України.