Демократична коаліція в Україні: період напіврозпаду?

Демократична коаліція в українському парламенті зменшується, але поки зберігається.

1676194

Проіснувавши менше року, “постмайданівська” демократична коаліція в Україні постала перед загрозою розпаду. Менші за чисельністю депутатів партійні фракції усе частіше заявляють про невдоволення співпрацею з великими партнерами по коаліції і погрожують демаршем.

Першою з коаліції вийшла фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Після ухвалення 31 серпня у першому читанні змін до Конституції, фракція Радикальної партії Олега Ляшка заявила про перехід в опозицію до влади.

“Ми не бачимо можливості перебувати в коаліції, яка фактично була знищена вчора руками президента Порошенка, голови Верховної Ради Гройсмана, які всупереч позиції більшості фракцій коаліції внесли в парламент питання змін до Конституції”, – заявив Олег Ляшко 1 вересня у кулуарах Верховної Ради після засідання фракції. Хоча до цього лідер Радикальної партії запевняв, що його фракція у жодному разі не вийде з коаліції. Також про відставку заявив віце-прем’єр Валерій Вощевський, який був призначений в уряд за квотою Радикальної партії.

Гра на випередження

Попри гучну заяву, фракція Радикальної партії поки офіційно письмово не повідомила партнерів по коаліції про свій вихід, як того вимагає коаліційна угода. На це у “радикалів”, відповідно до цієї угоди, є ще 10 днів.



Таку неквапливість Радикальної партії експерти пояснюють просто: “Йде великий торг і гра на випередження напередодні виборів. Не виключено, що через кілька днів Ляшко анулює всі свої заяви”, – припускає аналітик фонду Демократичні ініціативи імені Кучеріва Олексій Сидорчук.

“Партіям “лідерського типу” завжди треба залишатися у протестному русі, аби, критикуючи владу, набирати політичні бали, тому Олег Ляшко разом зі своєю фракцією і пішов з коаліції в опозицію, бо за останні півроку його політична сила не досягла значних результатів і її рейтинг потроху почав падати”, – каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк. “Окрім посади віце-прем’єр-міністра Вощевського, який ні на що не впливає в уряді, Ляшко нічого не мав від цієї коаліції, а так матиме політичні бали перед виборами на протестних настроях”,- вважає Октисюк.

Читайте також:  Назрвіває скандал: через безгрошів'я Івано-франківська обласна дитяча лікарня на межі страйку

У депутатів з пропрезиденської фракції “Блоку Петра Порошенка” своє пояснення виходу з коаліції Олега Ляшка. “Це крок на випередження. Генпрокуратура готує повідомлення про підозру віце-прем’єру від “радикалів” Вощевському. Крім того, є подання на депутата Лозового та готуються чи вже готові на депутатів Мосійчука та Лінька. Найкращий захист від кримінальних обвинувачень – це опозиція. Тепер Ляшко буде кричати, що це – розправа над “ворогами режиму Порошенка”, – написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook депутат від фракції “Блоку Петра Порошенка” Сергій Лещенко.

Депутат від тієї ж фракції Віктор Чумак також зазначив у своєму дописі у Facebook, що за загальними правилами політики, будь-які радикальні партії більше одного разу в парламенти не обираються. А Ірина Геращенко – теж член пропрезидентської фракції, з нагоди виходу з коаліції “радикалів” навіть “процитувала Леніна”: “Краще менше, та краще”.

Хай живе Коаліція?

Ця фраза цілком може стати гаслом демократичної коаліції, яка залишиться після виходу з неї Радикальної Партії Олега Ляшка, кажуть експерти. Адже вихід з коаліції однієї з фракцій не означає автоматичне припинення існування коаліції, якщо кількість депутатів у ній становить 226 або більше. У пропрезидентській фракції вже заявили, що вихід із парламентської коаліції фракції Радикальної партії не вплине на подальшу роботу більшості. За словами першого заступника голови фракції “Блок Петра Порошенка” Ігоря Кононенка, до коаліції входили 302 депутати, а після виходу фракції Радикальної партії у більшості залишився 281 голос.

Співіснування на умовах

Невеликі парламентські фракції поки не збраються виходити з коаліції вслід за “радикалами”. “Для мене це несподіванка. Для “Батьківщини” питання про вихід з коаліції не стоїть”, – цитує прес-служба фракції заступника голови фракції “Батьківщини” Андрій Кожем’якіна.

У фракції “Самопомочі” не такі категоричні щодо можливого виходу, але теж поки не збираються залишати парламентську більшість. “Нас у коаліції тримають дві речі – війна і почуття відповідальності за розвиток держави. І більше нічого там не тримає. Тільки одне для нас недопустимо – це нова “ширка”. Якщо дві найбільших фракції в парламенті голосуватимуть разом з “Опозиційним блоком”, колишніми регіоналами, то це – блюзнірство”, – сказав в інтерв’ю DW голова фракції “Об’єднання Самопоміч” Олег Березюк.

Читайте також:  У Львові продали президентську резиденцію

За його словами, фракція “Самопомочі” може вийти з коаліції за умови неможливості виконанння своїх функціональних обов’язків як члена коаліції. “Це станеться, якщо будуть порушуватися коаліційні домовленості співіснування”, – зазначив Березюк. Фракція “Самопомочі” не голосувала за зміни до Конституції, однак п’ятеро депутатів, які підтримали ці зміни, були виключені з фракції і, відповідно, з коаліції.

“Вони фактично позафракційні і позакоаліційні, але голосуватимуть здебільшого як коаліція. Тому більшість може на них розраховувати”, – каже експерт Олексій Сидорчук. У фракції “Блоку Петра Порошенка” вже покладають надії на позафракційних депутаів для ухвалення рішень Верховної Ради конституційною більшість у 300 голосів. Приєднуватися до коаліції позафракційним депутатам заборонено Конституцією.

Якщо ж малі фракції таки вийдуть з коаліції, то за тридцять днів Верховна Рада має сформувати нову коаліцію. Якщо ж за місяць коаліція не буде створена, то президент матиме право розпустити парламент і призначити дострокові вибори до Верховної Ради. Але розпустити Раду Петро Порошенко зможе не рашіне 26 жовтня, оскільки за Конституцією парламент має пропрацювати хоча б рік. Утім, такий сценарій розвитку подій у Верховній Раді малоймовірний, вважають експерти.

Джерело: Українська служба DW