Путлер допоміг Україні усвідомити себе як національну державу

Санкції (справжні – ред.) проти Росії, по суті, ще й не запроваджувалися, а наявні в розпорядженні Вашингтона інструменти тиску на Москву, – не використовувалися”, – в інтерв’ю “Голос Америки” повідомив історик Юрій Фельштинський, співавтор книжки – з померлим від отруєння полонієм Олександром Литвиненком – «ФСБ підриває Росію».

«Ми живемо в реальному світі, і вимагати від лауреата Нобелівської премії миру Барака Обами, щоб він замість того, щоб припиняти старі війни, на що він, звичайно ж, сильно розраховував, коли приходив до влади, не реально. Саме тому ми бачимо таку спірну політику Америки щодо і іранської ядерної програми, досить м’яку політику щодо Росії, яка вторглася в Україну. Санкцій ж ніяких реально немає. Все що ми бачимо – падіння рубля, економіки, підвищення цін – все це є результатом падіння цін на нафту набагато більше, ніж результатом введення санкцій.

Чи є у Америки інструменти для тиску на Путіна? Так, безумовно. Чи використовує Америка ці інструменти? Абсолютно ні. Чи зміниться ця політика після приходу в Білий дім нового президента? Так, однозначно зміниться, бо і Конгрес, і Сенат Сполучених Штатів налаштовані щодо Росії набагато жорсткіше, ніж президент Обама.



Новий президент прийде в Білий дім 20 січня 2017. Путін цю дату дуже добре знає. Все, що Путін робить, вся нинішня політика Путіна, має певний термін придатності», – вважає він.

«Реальність виявилася більш жорсткою, ніж він розраховував. У березні 2014 року він сподівався, що до жовтня 14-го року він зможе взяти контроль над Україною. А далі вже будуть дивитися, чи є умови для подальшого наступу, в першу чергу, в країни Балтії. Цього не сталося. Він вже півтора року в’язне в Донецьку, Луганську і не може нікуди просунутися. Час працює проти Путіна і, безумовно, на користь України».

Читайте також:  У Конгресі США новий законопроект на підтримку України

Європа теж не запровадила серйозних санкцій проти Росії. Там сподіваються, що російсько-українська війна «розсмокчеться сама собою, а потім всі зроблять вигляд, що і війни власне не було, а так – якесь зовнішньополітичне непорозуміння».

«Чи є межа поступок в Європі? Є, і ця межа була позначена давно, в тому числі Німеччиною і Францією. Ніхто не дозволить Росії захопити Україну і увійти в Прибалтику. Це зрозуміло. Неясно, де кордони між війною і миром. Такий стан, як зараз, може тривати вічно. Влаштовує це Європу? В якійсь мірі влаштовує. Великої війни немає. Є повільне кровопускання в Східній Україні. Чи готовий Путін погодиться? Готовий – це для нього краще, ніж відкрита капітуляція».

Війна в Україні, яка забрала тисячі життів, а більше мільйона людей зробила біженцями, стала платою Європи за своє небажання бачити російський режим тим, ким він є насправді. А для України це виявилося ціною за свій цивілізаційний вибір, вважає історик.

«Такою ціною Україна стала національною європейською державою, чого до березня 2014 року не було. Кожен раз, коли в Україні були вибори, завжди була розкладка 50 на 50. Україна не могла зрозуміти, хто вона і з ким вона – з Європою чи з Росією. І ось така небезпечна розкладка 50 на 50 тепер уже була ліквідована Путіним.

Вибір, який зробила Україна, не в бік Росії. Це вибір, звичайно, в бік Євросоюзу. І в цьому плані Путін допоміг Україні усвідомити себе як національну державу», – вірить Фельштинський.

Джерело – http://ukrainian.voanews.com/content/felshtinky-obama-putin-ukraina-syriya/2955505.html