Путлерівський режим зникне як “третій рейх”. Зникне еРеФія. Залишиться Росія. Подивимось в очі?

Путлер підмінив Росію собою. І тепер ця країна – її війни і злочини, її комплекси й страхи – ототожнюються саме з ним.

День народження Пу – це обстріл Сирії з балістичних ракет, демонстрація того, що Росія дуже хотіла б бути Радянським Союзом і лякати своєю зброєю світ, який оточує цю країну.

А день народження Нємцова – це спільний концерт Андрія Макаревича, групи «Океан Ельзи» та піаніста Андрія Гаврилова.

Це доказ того, що є люди, які хотіли б, щоб Росія була не Радянським Союзом, а нормальною європейською країною. Країною, яка дружить зі своїми сусідами. Країною, політики якої викликають повагу, а не зневагу і ненависть.

Звичайно, такої Росії зараз немає. Якби вона була, Нємцов був би серед нас, а президентом Росії був би не Пу, а яка-небудь поважна людина. Можливо, той же Нємцов.



Але Пу вдалося підмінити Росію собою. І тепер у світі ця країна – її непередбачуваність, її війни, її злочини, її комплекси й страхи – ототожнюються саме з цією людиною. Сам образ Росії як країни практично знівельований. Є Пу. Є нафта. І є «геополітична катастрофа» – крах зловісного Радянського Союзу – і спроби Пу подолати результати цієї катастрофи і відродити безглуздий «совок», нехай навіть ціною сотень тисяч людських життів – громадян сусідніх із Росією країн і самих росіян.

Тому так важливо, що всі ми разом пам’ятаємо про Бориса Нємцова. Як колись, у роки іншої російської ганьби намагалися пам’ятати про Олександра Герцена і не помічати божевільних російських імператорів і їхніх жадібних царедворців. А потім пам’ятали про героїв, які вийшли на Червону площу в день злочинної окупації Чехословаччини. Про Андрія Сахарова… У такій вдячній пам’яті – надія на майбутнє. Адже рано чи пізно путінський режим впаде. Можливо, назавжди зникне з політичної карти світу Російська Федерація. А Росія – залишиться. І буде існувати поруч зі своїми сусідами.

Читайте також:  Сенсаційні матеріали переговорів кремлівської банди - докази для Гааги. Їх чекає доля Мілошевича!

У нашій пам’яті про таких людей, як Нємцов – шанс для Росії і росіян покаятися і вибачитися за злочини своєї держави і бездушність свого суспільства.

Шанс згадати про честь …

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27297987.html