Крємль “зливає” війну на Донбасі: бойовики бояться, що їх “приберуть по-тихому”!

“Окопом з видом на пагорби біля Гранітного йдуть троє бойовиків “ДНР”. У них, окрім “калашів”, ПКМ і протитанкова рушниця Дегтярьова. Це не та зброя, з якою можна брати столиці. А на бампері їхньої перефарбованої в темно-зелений камуфляж “Лади” написано “На Кієв”.

Стале затишшя бойовиків вкрай засмучує. “Зливають війну, – категорично каже Женя з позивним “Шахтар”. – Стоїмо тут десять місяців без жодних дій.



Багато людей лягло, а кінцівка так і не ясна“.

Це їхні фронтові дві копійки у розмови про те, що Путлер відвернувся від авантюри на Донбасі і шукає спосіб зблизитися із Заходом через сирійську операцію.

Тигран, який сидить поруч – грузин, що приїхав до родичів у Донецьк і залишився воювати. “Ми воювали, щоб звільнити Донбас, щоб росія нас підтримала і забрала нас з собою…” А росія – не підтримує.

“Особливий статус Донбасу дадуть, але їхні силовики в будь-якому разі будуть тут керувати, – Женя намагається уявити, як це буде працювати. – Бойовикам “ДНР” амністія … Яка амністія? Мене по-тихому приберуть, та й все”.

Ці мої співрозмовники переконані, що без російської допомоги тут перемоги не знайти. “Путлер підтримував нас, ми прагнули воювати, зараз хлопці бачать, що росія відвертається, у нас, природно, руки опускаються.

Так може, податися до Сирії? “Я в Сирії жити не збираюся, я збираюся жити на Донбасі. При чому тут Сирія?” – запитує Тигран. “Шахтар” пояснює, навіщо Путлеру знадобилася сирійська операція: “Щоб, напевно, блін, від Донбасу відвести погляди. Перекинутися на Сирію і тут по-тихому відновити Україну“.

Тут вже звикли воювати. “Гудвін”, вожак однієї з банд “ДНР” – не виняток. “Завдання будь-якої війни – це перемога однієї зі сторін. Зараз жодна зі сторін цю задачу не виконала. Момент просто “нульовий”, ми знаходимося в підвішеному стані“.

Читайте також:  За минулу добу бойовики 27 разів обстріляли позиції ЗСУ, - прес-центр

Перед ним на столі карта Донецької області. Він показує, як відходили із покинутого Стрєлковим Слов’янська, показує, як звужувалася територія самопроголошеної республіки, пояснює, навіщо потрібен був цей маневр. Потім каже, що більшість з операцій “ополченців” були успішними. Шкодує, що зупинили наступ взимку, на самому злеті.

Аргумент про Сирію (Путін намагається зблизитися із Заходом на арабській війні і відвернутися від Донбасу) співрозмовник повертає на 180 градусів. “Можливо, росія зробить із Сирії розмінну монету. Там будуть поступки США для того, щоб вони відвалили від нас”. І ось тоді, слід вважати, бої тут почнуться знову.

Політики далеко від цих місць сподіваються, що затишшя у стрільбі прокладе дорогу до політичних угод.

Але чим ближче до лінії фронту, тим частіше чуєш, що війна зовсім не закінчена. На те, щоб відігнати танк на 15 кілометрів в тил, потрібно пару годин, а пішло в підсумку сім місяців. Питань про “мінський мир” багато, відповідей не видно, і “людям з рушницею” хочеться повернутися до свого основного заняття — стріляти…”.

Джерело – http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151026_donbass_fighters_yg