Кінець війни на Донбасі… Починаються “разборкі”?

“Війна на сході України закінчилася або, як мінімум, завершилася її гаряча фаза. Невирішеними залишаються питання знищення озброєних банд, контролю над кордоном, місцевої влади. Правова плутанина в цих районах ускладнюється катастрофічним падінням рівня життя людей.

Ситуацію у сфері прав людини моніторять кілька організацій – представники ООН, ОБСЄ та Human Rights Watch. Виходячи з їхніх звітів, “правовий” режим у «ЛНР» і «ДНР» можна охарактеризувати як напіввоєнну диктатуру. У невизнаних республіках де-юре функціонують громадянські інститути влади, у тому числі суди та поліція. Однак їх діяльність номінальна, доступу до них у жителів немає.

Одного разу на очах журналістів у центрі Донецька п’яний бойовик «Оплоту» вбив перехожого, що вийшов з магазину.



Чоловік говорив з кимось по телефону, а бойовику здалося, що на екрані у того – заставка з українським прапором. «Ти укроп! – Кричав бандит. – На них працюєш, сука!» Одним ударом він збив людину з ніг. Впавши, той зламав собі основу черепа.

Хтось за звичкою викликав «02» і «швидку». Але спочатку приїхав тонований мікроавтобус без номерів і відвіз бойовика у невідомому напрямку. Потім «швидка» забрала тіло. Тільки через годину до червоної плями на асфальті прибули “поліцейські”.

Спори, особливо господарського характеру, вирішуються за участю «даху» з числа озброєних банд. «Рішали» і лідери терористичних формувань («Васток», «Прізрак», «Спарта» та інші) замінили собою і суди, і органи правопорядку. Більше того, вони вбудовані в саму вертикаль влади невизнаних республік, виконуючи охоронні і поліцейські функції, функції відправлення покарань та податкового контролю.

На території республік зведені до мінімуму всякі громадянські ініціативи. Після антивоєнного мітингу 16 червня 2015 Захарченко розпорядився знайти організаторів демонстрації і «покласти край підривної діяльності». З тих пір жителі Донецька бояться збиратися великими групами.

Читайте також:  Бій ВДВ України під Авдіївкою

Human Rights Watch оцінюють ситуацію з правами людини в «ДНР» як важку. Правозахисникам HRW надходять повідомлення про відсутність доступу до якісної медичної допомоги і нестачі медикаментів. Крім того, як і раніше є інформація про часті затримання і зникнення громадян. Українська влада налічує десятки політичних в’язнів у «ДНР»; серед них журналісти, проукраїнські активісти, викладачі вузів, волонтери, підприємці, чиновники і судді. У МГБ «ДНР» наявність політзеків не заперечують, їх називають диверсантами і шпигунами.

Із закінченням бойових дій території «ЛНР» і «ДНР» поринули в безодню міжусобних конфліктів. «Війни кураторів» – так місцеві називають чехарду в керівництві сепаратистських республік.

У «ЛНР» нещодавно заарештували «міністра вугілля» Дмитра Ляміна: допит чиновника, що супроводжувався побиттям, записали на відео і виклали в Мережу. Інцидент пов’язують зі зростаючим впливом у регіоні наближеного до сім’ї Януковочів мільярдера Сергія Курченко, контролюючого великі активи у сфері донбаського ПЕКу. Як кажуть у Луганську, Лямін перешкоджав структурам Курченко в схемах реалізації вугілля і нафтопродуктів на території «ЛНР». Зараз Курченко разом з родиною переховується від київських властей в Москві. Разом з тим Курченко веде бізнес на південному сході України, даючи зрозуміти новим керівникам Донбасу, що має підтримку Кремля і тим слід поступитися йому місцем. Поступатися ніхто не хоче.

Переділ ринків і сфер впливу між новими господарями регіону, що мають танки і артилерію, набуває затяжного характеру.

Москва до міжусобних чвар відноситься байдуже, рідко втручаючись у “разборкі”. У неформальних бесідах з пресою близькі до Путлера співрозмовники підкреслюють, що положення місцевих вождів і бізнесменів залежить виключно від їх лояльності рішенням Кремля. З нелояльними і надто самостійними Москва прощається без жалю. Ті, хто втратив довіру, як правило, зникають з політичного поля (Ігор «Бєс» Безлер, Козіцин). Деякі гинуть при дивних обставинах (Мозговой, «Бетмен» та ін.).

Читайте також:  Журналіст, який став солдатом: я не бігаю з наклейкою "ПРЕСА"!

Джерело – http://novayagazeta.livejournal.com/3914417.html