Хто, як і чим воює в “ДНР-ЛНР” – шокуюча сповідь “апалчєнца” з раSSєї (ФОТО+ВІДЕО)
“На Донбасі багато зруйнувала артилерія“ДНР-ЛНР”, тому коли говорять, що тільки ВСУ руйнує, – це повна маячня”, – про це, про раSSєйських військових та ФСБ в “ДНР-ЛНР” – у розповіді колишнього бойовика.
У соціальних мережах і мережевих виданнях нещодавно з’явилися свідчення “ополченця” Антона Раєвського з Орла. Його популярність не в останню чергу пов’язана з тим, що він не приховує своїх неонацистських поглядів. На його лівому плечі велике татуювання з портретом Гітлера, на грудях – орел зі свастикою. Проте, на даний час він шкодує, що відправився воювати в Україну, і вирішив розповісти кореспонденту “Радіо Свобода” про свій досвід.
– Не дивлячись на те, що ви вважаєте Путіна ворогом народу, ви поїхали в Донбас воювати за Путіна, це ж його війна.
– Я переглянув свої погляди по відношенню до цієї війни в Україні (все-таки, як не крути, це територія південного сходу України). Я вважаю, що ця війна була розв’язана спецслужбами. Гіркін-Стрєлков виконував замовлення Москви. Те, що була така колотнеча в Слов’янську, красивий лейбл, відродження царського самодержавства, православ’я і все інше – це всього лише була приманка для російських патріотів правого спрямування, щоб залучити їх до своїх лав, заманити на схід України. Це була чиста замануха, організована спецслужбами. Тому моє ставлення до цієї війни повністю змінилося. Не те що я почав проукраїнську позицію займати, ні. Я вважаю, що потрібно цю війну зупинити, щоб там був мир. Я за мир.
– Повернемося в 2014 рік, коли у вас були інші погляди і ви в цю замануху повірили. Як ви опинилися на території Донбасу?
– У 2014 році я створив громадську регіональну організацію “Невська дружина”, зареєстрував в “ВКонтакте” групу свою. Я привернув увагу “русского общевоинского союза” (РОВС), зустрівся з одним з керівників цієї організації, мені запропонували поповнити її ряди в бойовому загоні. Тобто мені запропонували поїхати туди для участі в бойових діях на території південного сходу України.
– Зброю де ви отримали: з розграбованих складів в Слов’янську або ще до цього?
– Чесно кажучи, я зараз сумніваюся, що зброя була тільки на складах в Слов’янську. Я більше ніж упевнений, що зброя йшла з Москви, з Росії і йшла Стрєлкову. Можливо, частина зброї, техніки перехоплював Ходаковський в свій батальйон “Схід”, але все одно частина зброї приходила. Припустимо, система ПЗРК, якими були вертольоти збиті. Я не впевнений, що вертольоти збивали автоматами з кулеметами, мені в це слабо віриться. Були там російські військові радники. Коли командир миколаївського гарнізону з позивним “Мачете”, який нині є командиром 3-го мотострілецького батальйону 7-ї бригади “ЛНР”, отримав поранення в Миколаївці, з ним разом у машині знаходився російський кадровий військовий офіцер, так званий російський радник – це факт. І таких російських радників був не один, що в Миколаївці, що в Семенівці, що в Слов’янську безпосередньо. Російські радники є безпосередніми командирами на місцях, задають військовий ритм всій машині. Самі “ополченці” – НЕ командири. Може бути, в локальних конфліктах вони і беруть безпосередню участь, віддають накази, але в цілому за ходом військових баталій стежать, контролюють, віддають накази російські військові радники, які в свою чергу отримують накази, звичайно ж, з Москви. І зброю, звичайно: чим ополченці будуть воювати проти регулярної української армії? Звичайно, російської військової технікою і озброєнням. У Миколаївці була мала кількість автоматів, не у кожного він був, була обмежена кількість ріжків. Були РПГ-7, були СПГ-9, були інші види протитанкових озброєнь. Звідки ця зброя взялася?
Я був командиром мотострілецького взводу в званні лейтенанта армії “ЛНР”, народної міліції, я можу точно запевнити, що всіма командирами середньої та вищої ланки, починаючи від батальйону і закінчуючи бригадами, є саме російські радники. Військова техніка, що у нас була на озброєнні, вся з Росії. Зокрема БМП, що у нас були на озброєнні, і танки Т-64 – все з росії, все російських зразків. Зрозуміло, що це все російська техніка. Так, вона, звичайно, заїжджена, убита, але це російська військова техніка. Є інструктори, які приїжджають не тільки по лінії Міноборони рф, а й по лінії ФСБ. Можу сказати точно, що в розвідвзводі 3-го мотострілецького батальйону був позаштатний співробітник ФСБ, який приїжджав тренувати нас. Російські кадрові радники, інструктори, російська військова техніка – це все там присутнє.
– Знаю, що ваше ставлення до недавніх бойових товаришів охололи. Ви говорили, що вони п’яниці, ледарі.
– У мій останній візит на Донбас, коли я безпосередньо став командувати мотострілковим взводом, я просто був приголомшений тим, що я побачив в “армії” “ЛНР”. Це повальне пияцтво не тільки в тилу, а й на позиціях, на передових, коли українська регулярна армія на лінії фронту в кілометрі від нас стоїть, при всьому при це повальне пияцтво. Можуть напитися на передовій, можуть покинути пост і піти в найближче відділення за самогонкою, обміняти на тушонку. Курили травку, так званий “план”. Це масові явища не тільки у рядового сержантського складу, а й в офіцерів.
Офіцери з числа не тільки місцевих, а й з громадян Російської Федерації теж схильні до цього. Звідси йдуть нестатутні відносини, звідси йдуть вбивства цивільних, звідси йде мародерство, невиконання команд вищого начальства, командирів, починаючи від сержанта і вище. Це масове самовільне залишення частини, дезертирство. Все це в армії “ДНР”, в “народній міліції” присутнє. Як би російські військові радники не намагалися там навести порядок – це неможливо. Це неможливо з тієї простої причини, що нинішній склад всіх цих “армій” – це асоціальні елементи.
Зараз йде новий набір – це люди нового покоління, люди, які в 2014-2015 сиділи, жерли горілку на своїх шахтах або були на заробітках в Україні або Росії, а нині вирішили піти служити в “армію”, тому що там зараз платять хороші гроші, рядовий отримує 15 тисяч рублів, сержант близько 20 тисяч рублів, прапорщик 24. Командир мотострілецького взводу, як я, – я отримував 31 тисячу 500 рублів – це шалені гроші для Донбасу. Тому багато хто поспішає йти служити в армію, тому що платять гроші. Там, де платять, там і добре. Ідеї “Новоросії”, ідеї національно-визвольної війни, просто кажучи, похер. Знову-таки, подивіться склад “армій” “ДНР” і “ЛНР” – є великий кістяк раніше засуджених, люди, які неугодні ні українській стороні, ні російській, люди, яких на роботу ніхто не візьме ніколи, а в армію, будь ласка, йдіть, там такі потрібні. Це зеки, їм плювати на “Новоросію”: помародерствувати, вбити когось. Це не армія. Це навіть не трактористи і шахтарі- це якесь бидло.
– Антон, а як ви стали офіцером цієї армії “ДНР”? Як отримали офіцерське звання?
– Перше знайомство з командиром батальйону “Мачете” відбулося в перший же день мого приїзду в Дебальцеве. У кабінеті нашого комбата був присутній не тільки сам комбат “Мачете”, але і якийсь сірий кардинал – російський кадровий військовослужбовець. Командири батальйонів в армії що “ДНР”, що “ЛНР” є кадровими російськими військовослужбовцями, це кадрові російські військові офіцери. А те, що показують ЗМІ, нібито якихось “народних командирів” – це інформація для “Лайфньюс”, для таких компаній. Насправді за цими “народними командирами” стоять кадрові російські військовослужбовці. Через два місяці надійшов наказ з округу про присвоєння мені першого офіцерського військового звання – лейтенант. Потім я отримав погони лейтенанта, служив, був повноцінним командиром мотострілецького взводу. Зараз, дивлячись в минуле, мені здається, що все-таки звання це не тільки була ініціатива наших комбатів. Можу помилятися, але мені здається, що військове звання мені присвоїли по лінії ФСБ. Потрібні були якісь особистості розпіарені, популярні, хто б уособлював ідеї “Новоросії”, щоб “піпл” далі дивився і “хавал” і думав, що війна за Росію йде.
– Але вбивають “командирів” по-справжньому: Мозгового, Дрьомова. Схоже, що вбивають їх свої.
– Я більше ніж переконаний, що Мозговий, Бєднов, Дрьомов були вбиті ніякими зовсім не українськими ДРГ. Як взагалі українська ДРГ може працювати в тилу і вбивати таких командирів? Чому не було замахів на Гіві, на Моторолу, на Ходаковського, на Захарченко, на Плотницького? Чому вбивають тільки тих людей, які найбільш популярні, користуються довірою у військовому середовищі та серед цивільних? Відповідь цілком очевидна. Це добре схоже на те, що у нас було в росії: як генерали, полковники гинуть – сердечні напади, літаки ні з того, ні з сього падають. Така ж політика проводиться і на Донбасі, всіх неугодних чистять. А хто чистить? Звичайно ж, ФСБ. Єдине, що вони прибирають брудними руками – це колишні кадрові російські військовослужбовці.
– Пройшов вже майже рік, і ви вирішили розповісти свою історію журналістам. Які у вас мотиви?
– Я почав писати, щоб застерегти інших, щоб люди не велися на цю вакханалію, на цю пропаганду. Ця війна розв’язана спецслужбами. Я застерігаю зараз інших, щоб вони в цьому не брали участь. Це по-перше. По-друге, я розкриваю функції ура-патріотичних організацій, які на зарплаті у Кремля, щоб люди не велися на їх пропаганду.
– “Народні республіки” (“ДНР” і “ЛНР”) – всерйоз і надовго чи розваляться скоро?
– Це бананові республіки, які повністю живуть тільки за рахунок росії, самі вони нічого не виробляють і не можуть виробляти. Тому вони всі живуть за рахунок дотацій з Кремля. Навіть представимо на хвилину – дадуть їм автономію, будуть самостійні республіки, дати їм зелене світло, щоб вони піднімали свою промисловість, економіку і так далі… Я просто суджу по їх “армії” і “народній міліції”, який контингент навіть на командних посадах, а вже тим більше серед рядового складу. Хто там буде піднімати економіку – навіть смішно. Шахтарі, трактористи? Несерйозно. Найкращі економісти, вчені, все повиїжджали, там залишилися реально асоціальні елементи. Кому там піднімати економіку? Може бути, хтось буде повертатися, але що піднімати? Там все зруйновано. Те, що українська артилерія не зруйнувала, зруйнувала наша артилерія, тому коли говорять, що тільки ВСУ руйнує, – це повна маячня. Знаючи, які у нас військовослужбовці, не дивно, що вони потрапляють по житлових секторах, промислових комплексах Донбасу. Як там піднімати економіку, я не знаю. Треба десятиліття, щоб відродити Донбас. Це страшно, що там сталося, що зараз відбувається. Не один рік буде рана гоїтися.
Джерела:
– http://anton-raevsky.livejournal.com/61629.html
– http://www.svoboda.org/content/article/27587219.html
Шукайте деталі в групі Facebook
