Криза змушує українців кардинально переглянути звички

Якщо жителі розвинених країн переглядають свої споживчі звички свідомо, то в Україні це необхідність, нав’язана кризою.

1602770
Вчорашні покупці квартир та автомобілів починають економити навіть на їжі, пише Олена Романюк у №12 журналу Корреспондент від 27 березня 2015 року.

Останні дослідження західних соціологів свідчать, що молодь у США і Західній Європі все менше цікавиться купівлею автомобілів, будинків, дорогих і статусних речей.

Освіта або подорожі – лише ці великі витрати дозволяють собі європейці й американці у віці до 35 років

Так зване покоління міленіалів (людей, які народилися в 1990-ті та на початку 2000-х) воліє жити в орендованому житлі, їздити на велосипедах і купувати просту їжу. Освіта або подорожі – лише ці великі витрати дозволяють собі європейці й американці у віці до 35 років.

Оглядач Atlantic Джеймс Гемблін пояснює феномен так: «За останні десять років психологи провели величезну кількість досліджень, які доводять, що з точки зору щастя і відчуття добробуту набагато вигідніше витрачати гроші на придбання нового досвіду, ніж нових речей. Це приносить більше радості».

Все більше людей на Заході доходять висновку, що навіть найбільш статусна річ може застаріти, стати непридатною, знецінитися або, зрештою, вийти з моди. Таке зрушення в суспільній свідомості означає, що середній клас еволюціонує у щось якісно нове.

Українці, як і жителі інших пострадянських країн, із запізненням відкрили для себе атрибути успішності західного світу і суттєво не встигли до них долучитися. Однак більшості вже доводиться переглядати свої споживчі звички і погляди на життя.

І справа тут не у зміні цінностей – що-що, а форма в нашій країні ще довго могла б тяжіти над змістом. Чого варта сама готовність купувати в кредит машини, квартири і навіть телефони.



Причому під такі відсотки, що західні однолітки позичальників вітчизняних банків напевно втратили б спокій і сон від самих лише думок про майбутні виплати.

Нинішні події в країні свідчать, що економія на їжі для багатьох українців сьогодні вже не порожній звук

Криза, що накрила Україну, вже призвела до того, що продажі нових автомобілів і квартир знизилися до рівнів минулого десятиліття. Про дешеві кредити, яких, власне, було не так багато і раніше, говорити не доводиться. Все йде до того, що громадяни будуть змушені відкласти свої уявлення про престижність і статус надовго.

На порядку денному середнього класу, який так і не зародився в Україні, сьогодні стоять набагато більш приземлені питання. Нинішні події в країні свідчать, що економія на їжі для багатьох українців сьогодні вже не порожній звук.

Проза життя

Киянка, мати трьох дітей Наталія Хоптинець підрахувала, що витрати її сім’ї на продукти за останній місяць збільшилися на 20-30%. І це притому що дорогі продукти зі свого кошика вони виключили.

«Якщо раніше ми намагалися купувати більше риби, то зараз від неї практично відмовилися, надаючи перевагу м’ясу. Адже навіть мойва або оселедець коштують практично як м’ясо – 50-70 грн/кг, – розповідає Хоптинець. – Крім того, ми відмовилися від ікри, дорогих сирів, іноземної консервації (оливок, ананасів), шоколаду (я намагаюся пекти торти сама). Із фруктів купуємо тільки яблука та апельсини, відмовилися від бананів».

Єдині дорогі продукти, від яких не відмовилася сім’я, це чай і кава.

«Їх, як не крути, замінити складно», – визнає киянка.

Читайте також:  Кінець прислужникам Кремля? Ні, все тільки починається!

Соціологічні дослідження свідчать, що Хоптинець далеко не самотня в прагненні заощадити: попит навіть на товари першої необхідності невблаганно знижується. За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, в лютому індекс споживчих настроїв в Україні знизився до рекордного показника 41,1, практично наблизившись до найнижчого рівня за всю історію спостережень, зафіксованому в січні 2009 року.

Саме на лютий припали подорожчання товарів і паніка серед споживачів, коли черговий стрибок курсу долара погнав населення скуповувати продукти довготривалого зберігання

Саме на лютий припали подорожчання товарів і паніка серед споживачів, коли черговий стрибок курсу долара погнав населення скуповувати продукти довготривалого зберігання. Свою роль зіграло тут і зволікання постачальників бакалії та соняшникової олії, які просто не встигали реагувати на зміни курсу. Низка постачальників навіть призупинила відвантаження товару, не знаючи, за якою ціною відпускати продукцію.

«Говорити про те, що продавці за своєю ініціативою підняли ціни, буде в корені неправильно. Це не наша політика, – згадує генеральний директор мережі супермаркетів Novus Ігор Ланда. – Неправильно повели себе виробники, які згідно з правилами повинні були за 14 днів попередити про підвищення цін. Вони ж просто припинили постачання, створивши ажіотаж».

У підсумку, як розповідають менеджери супермаркетів, тільки за тиждень ціни на бакалійні товари зросли в середньому на 60-70%. Якщо ж говорити про подорожчання товарів за рік, то, за даними Національного банку, ціни на продукти в Україні зросли на 35,9%. Найбільше подорожчали фрукти (на 86%), яйця (80,5%), риба і морепродукти (59,9%). Ціни на хліб зросли на 48,9%.

Бути скромніше

Природно, зараз супермаркети враховують зміну споживчих переваг.

«Не потрібно бути аналітиком, щоб помітити: полиці в багатьох магазинах порожніють, колись найбагатший асортимент товару звужується місцями до банального дефіциту», – зазначає Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

За його словами, причина ситуації, що склалася, не тільки в тому, що покупці не можуть оговтатися від зростання цін і відмовляються від звичних раніше покупок. Справа і в нездатності постачальників «кредитувати торгівлю», тобто постачати товари з відстрочкою платежів, часто на невизначений термін.

«Ситуація така, що деякі торговці сьогодні не обіцяють розплатитися за отримані товари навіть в осяжному майбутньому. І навіть соціальні товари (крупи, борошно, олія) в деяких точках випадають з торгової матриці. Працювати з ними невигідно ні мережевим супермаркетам, ні постачальникам», – пояснює Дорошенко.

При цьому, незважаючи на видиме падіння попиту, багато супермаркетів ціни на свою продукцію не знижують. За словами експертів, більшість з них вичікує, коли продадуться партії, закуплені за «спекулятивними» цінами, тобто на піку обвалу гривні. Ну а щоб скоротити втрати, торгові мережі вдаються до давно перевірених способів.

«Мережі надають перевагу традиційному набору заходів щодо зниження своїх витрат. Це оптимізація асортименту шляхом виключення слабо продаваних або малоприбуткових товарів, замороження і зниження зарплат співробітників, скорочення персоналу і збільшення навантаження на той, що залишився», – розповів Корреспонденту Олександр Ланецький, генеральний директор консалтингової компанії Friendly Avia Support (FAS).

Стабілізувати ситуацію міг би перехід торговельних мереж на закупівлю більшої кількості вітчизняної продукції. Так зробили, наприклад, у кризовий 2008 рік російські оператори. Але для цього, зазначає Ланецкий, в Україні недостатньо розвинений місцевий виробник.

«Щоб збільшити в супермаркетах частку вітчизняної продукції, головне, що потрібно зробити, – це наростити місцеве виробництво. Але для цього в нього потрібно влити інвестиції. Тобто потрібні або доступні кредити для виробників (а це антинаукова фантастика в сучасній Україні, де банки ледве дихають, а девальвація гривні величезна), або приплив іноземного капіталу. А іноземцям невигідно вкладати гроші у країну, яка воює і з якою підписаний договір про вільну торгівлю, адже можна просто продавати їй готову продукцію», – міркує експерт.

Читайте також:  Провал раSSєйської політики призвів до початку реформ в Україні

Ланда підтверджує, що його мережа стала більше орієнтуватися на вітчизняні товари, але робота з ними пов’язана з низкою проблем.

«Вони трохи дешевше, але в них теж закладені і податкова, і «комунальна» і, звичайно ж, валютна складові, які з введенням податку на імпорт також сприяють підвищенню цін», – пояснює ритейлер.

Він називає й інші перешкоди, пов’язані з вітчизняними товарами, – якість та оподаткування.

«Проте ми не бачимо іншого способу надати людям можливість купувати доступні продукти і предмети першої необхідності», – резюмує Ланда.

Основним фактором, який впливатиме на вартість товарів найближчим часом, залишається курс долара. Ослаблення гривні призводить до подорожчання не тільки імпортних товарів, а й вітчизняних

За словами експертів, основним фактором, який впливатиме на вартість товарів найближчим часом, залишається курс долара. Ослаблення гривні призводить до подорожчання не тільки імпортних товарів, а й вітчизняних. І відбувається це не тільки через вартість доставки останніх, а й «за інерцією», оскільки зростають ціни на імпортний товар.

Може дійти до того, що деякі товари з імпортною складовою настільки подорожчають, що почнуть просто зникати з продажу, бо не буде можливості постачати їх або виробляти в Україні. Правда, мова йде скоріше про делікатеси, ніж про продукти першої необхідності.

«Зростання цін неминуче, враховуючи ситуацію на валютному ринку», – ділиться невеселим прогнозом Андрій Худо, співзасновник холдингу емоцій !Fest, куди входять Львівська майстерня шоколаду, Львівські пляцки та інші кафе і торговельні точки.

Не в моді

Різка девальвація гривні позначилася, природно, не тільки на продуктовому ритейлі. Наприклад, імпортний одяг та взуття подорожчали ще більше – у три-чотири рази, а українські аналоги, залежно від імпортної складової, – на 10-40%.

При цьому підприємці, які спеціалізувалися на імпорті стокових моделей з Європи, або переключилися з великих масових брендів на дешевші речі маловідомих виробників, або розширюють лінійку за рахунок українських моделей.

Але й це не рятує: українці морально не готові витратити 1,5 тис. грн на светр, який ще кілька місяців тому коштував близько 400 грн, або купувати туфлі не за 1,5 тис. грн за пару, а за 3-4 тис. грн.

«Цього року одяг я ще не купувала. Адже він подорожчав не тільки в магазинах, а й на зарубіжних сайтах, якщо перерахувати його вартість за курсом долара. Не виключено, що доведеться шукати речі в стокових магазинах або секонд-хендах. У будь-якому випадку купувати светрик за 1 тис. грн я не буду», – зазначає київський перукар Надія Кошин.

Не збирається розорятися на одязі і Хоптинець.

«Поки у мене запас одягу є. Що стосується дитячих речей, то я зробила велику закупівлю в серпні. Витратила на це всі свої «дитячі» гроші, – розповідає вона. – Крім того, зараз можна знайти недорогі речі в залишках старих колекцій. Наприклад, не так давно я купила дитячий реглан за 100 грн.».

Читайте також:  «Убий в собі совок»: 6 звичок жителя СРСР, яких варто позбутися

Більш дієвий спосіб заощадити на дитячому одязі та взутті – ресурси на кшталт kids staff в інтернеті, де батьки виставляють на продаж речі, які не підійшли їхнім дітям.

«Також ми все частіше обмінюємося дитячим одягом з такими самими мамами», – додає Хоптинець.

Експерти наголошують: вимушена економія українців на одязі небезпечна для магазинів. Вони, ймовірно, почнуть закриватися, адже їхні склади практично не поповнюються

Експерти наголошують: вимушена економія українців на одязі небезпечна для магазинів. Вони, ймовірно, почнуть закриватися, адже їхні склади практично не поповнюються.

Не надто райдужна ситуація і в сфері косметики і товарів для дому.

«У секторі товарів Краса і догляд ціни зростають слідом за доларом, адже більшість самих товарів та їхні складові імпортні», – каже Денис Герман, генеральний директор компанії Стиль-Д (мережа магазинів ProStor).

За його словами, порівняно з початком 2014-го ціни на цю групу товарів зросли в середньому на 150%, а за час останніх стрибків курсу – на 40%. При цьому попит на товари в секторі Краса і догляд знизився в мережі ProStor на 10%.

«Середній сегмент переходить на дешевшу лінійку, а люди з низьким достатком купують тільки найнеобхідніше і в менших кількостях», – зазначає Герман.

Збільшити попит, вважає він, допомагає система знижок.

«Яскраві і зрозумілі акції піднімають продажі груп товарів рази в три», – розповідає Герман.

Впали продажі й у сфері товарів для дому.

«Враховуючи зростання цін пропорційно падінню гривні, продажі в твердій валюті або в товарі впали у два – два з половиною рази. Зараз покупці більше цікавляться брендовими речами першої необхідності – подарунками, посудом, красивими дрібничками», – ділиться спостереженнями Дмитро Єрмоленко, власник компанії Zeebra (мережі магазинів косметики Glosip, одягу Peacocks, аксесуарів для дому Butlers).

Інша справа – дорога лінійка.

«Раніше багато клієнтів замовляли облаштування будинку або квартири «оптом», в одному стилі – за каталогом, часто онлайн. А зараз якщо і купують меблі, то тільки окремі предмети», – каже Єрмоленко.

Втім, серед учасників ринку є й оптимісти. Вони вважають, що зростання цін в осяжному майбутньому все-таки зупиниться, а там, можливо, ціни навіть знизяться через падіння попиту. Правда, навіть вони визнають, що для цього знадобиться час.

«Як показує досвід кризових 2008-2009 років, повернення до колишньої динаміки продажів відбувалося дуже поступально», – уточнюють в компанії РУШ, що володіє мережею магазинів Eva.
Ринкова криза

Ринки та дрібні магазинчики не рятують від подорожчання

Багато киян сподівалося, що згладити ефект від підвищення цін в супермаркетах дозволить дрібна торгівля на ринках, у невеликих торгових точках біля дому, які можуть більш оперативно реагувати на виникнення труднощів. Але всюдисуща криза не оминула навіть ринкову торгівлю з її традиційно демократичними цінами.

За даними Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, кількість порожніх торгових місць на ринках Києва збільшилася цього року на 1.000 місць (з 7.800 до 8.800), і це притому що адміністрація ринків в більшості випадків знизила вартість оренди на 20%.

***

Цей матеріал опубліковано в №12 журналу Корреспондент від 27 березня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.