facebook

Гірка правда життя. Народився син, i дружина про мене забула

Я почуваюся непотрiбним у cвоїй родинi. Нерви здають, довго я цього не витримаю.

Ми з дружиною прожили удвох три щасливi роки. Працювали в однiй установi, завжди разом проводили вихiднi i вiдпустки: ходили на концерти i у кiно, їздили у Карпати, в Єгипет, Туреччину.

Коли Оля сказала, що вагiтна, я на руках її носив. Тiшився, що незабаром стану батьком чудового хлопчика. Але…

Зараз нашому Олежику три мiсяцi. I весь цей час ми з дружиною сваримось. Вона взагалi не зважає на мене. Тiльки й чую: “Винеси смiття, посмаж картоплi”.

Не подумайте, що я — деспот. Добре розумiю, що Оля виснажується бiля малого, тому намагаюсь ранiше прийти з роботи i допомогти у хатнiй  роботi. Я б i з дитиною залюбки побув, проте дружина мене майже не пiдпускає до сина!

То я пiдгузник йому не так одягнув, то не ту iграшку купив, то воду у пляшечку надто холодну налив, а у ванночку для купелi — загарячу. “Вiдiйли, я сама!” — гримає на мене дружина, а я почуваюсь нiкчемою.

Я гадав, що пiсля народження первiстка ми станемо повноцiнною родиною i будемо ще рiднiшими й ближчими, нiж колись. А сталося навпаки. Оля просто не помiчає мене. Вона бiжить до колиски, якi тiльки Олежик порухається, а мене iгнорує. Ми не вечеряємо разом, бо вона зайнята або не голодна. Дружина не
питає, як у мене на роботi, чи я щось їв. Нещодавно купив їй подарунок — парфуми, а Оля каже: “Менi нiколи, постав на трюмо, я потiм подивлюсь”. Так тi парфуми цiлу добу простояли, поки вона зазирнула у пакет.

Даруйте за брутальнiсть, але у мене складається враження, що я виконав свою функцiю “донора сперми” i тепер став непотрiбним. Чому так, адже я Олю i Олежика люблю. Та й вона мене ще зовсiм недавно любила, я це знаю. Чому жiнки так разюче змiнюються пiсля пологiв? Невже i справдi чоловiки потрiбнi їм лише для
продовження роду? Мене це дуже ображає.

Читайте також:  Арсен Мірзоян відшукав разом із сином грязьовий вулкан у Карпатах

Павло Б., 33 роки, м. Львiв

Те, що народження дитини цiлковито змiнює життя подружжя, зрозумiло. Але чому однi пари, пiзнавши радiсть батькiвства, стають мiцнiшими, а iншi — розлучаються?

— Я б порiвняла появу малюка у родинi з лакмусовим папiрцем, — каже сiмейний психолог Iрина Попова. — Адже саме тепер проявляються i стають помiтними усi проблеми, якi були ранiше мiж чоловiком i жiнкою.

— Тобто у нашому конкретному випадку дружина нiколи не шанувала чоловiка i завжди була до нього байдужа?

— Нi, це зовсiм не так. Але у стосунках цiєї пари чоловiк постiйно домiнував. Лагiдна i турболива дружина придiляла йому багато уваги i,ймовiрно, завжди йшла на поступки.

З народженням первiстка усе змiнилося. Весь свiт тепер крутиться довкола малюка, поступово витiсняючи з життя молодої мами усi iншi iнтереси. Батько дитини тепер для неї на другому планi. I чоловiк болiсно це переживає. Вiдомий педагог i психолог Бенджамiн Спок з цього приводу зауважив: “Чоловiк почувається
ображеним i зайвим — так старша дитина в родинi вважає себе вiдкинутою, коли з’являється молодший братик чи сестричка”.

— Але ж, даруйте, батько родини — дорослий чоловiк. Чи личить йому ревнувати дружину до рiдного сина?!

— А це стається незалежно вiд бажання. Татусями не стають враз, це досить тривалий процес. От якими iграшками ви найчастiше бавились у дитинствi?

— Ляльками, як i всi дiвчатка.

— То ж бо й воно. Ви одягали ляльку, купали її, годували, розчiсували волосся. Так дiвчатка змалечку проявлять свiй материнський iнстинкт, закладений природою. Але хлопчики вiддають перевагу машинкам, пiстолетам, велосипеду, чи не так? А отже, тих навичок догляду малечi й бажання опiкуватись дитиною вони не мають доти, доки не пiзнають радiсть батькiвства.

Читайте також:  Діти бувають жорстокі: булінг у школах і що з ним робити

Бiльшiсть чоловiкiв починають усвiдомлювати себе справжнiми батьками, коли дитинцi сповнюється 5 — 6 мiсяцiв. А до того часу лише деякi з них охоче доглядають немовля, чують уночi плач маляти i роблять усе чiтко i правильно, як мама. Нiчого не вдiєш, це факт. I на нього треба зважати.

— Панi Iрино, але чи не надмiру агресивно ставиться до Павла дружина? Як на мене, дорiкати чоловiковi кожною дрiбницею,  не пiдпускати до малюка — це вже занадто.

— Безперечно, така поведiнка неправильна. Але погляньмо на ситуацiю очима Ольги. Це її первiсток, вона не має досвiду, а отже, дуже хвилюється за малюка. Жiнка усвiдомлює, що коли станеться з дитинкою щось недобре, усi вiдповiдальнiсть ляже на неї. I вона пiдсвiдомо робить усе, аби вiдвернути вiд дитини
небезпеку.

Загаряча водичка у пляшечцi — син обпече язичок, захолодна у купелi — застудиться. Дитинка страждатиме, а мамi боляче. I кому доведеться у безсоннi ночi носити маля на руках? Звiсно ж, їй, а не чоловiковi. Додайте до цього, що пiсля пологiв жiнка  виснажена фiзично. Та й емоцiйний стан молодої матерi не найкращий.

Її днi схожi один на один, зранку до вечора вона тiльки те й робить, що немовля доглядає. А у дитинки то животик заболiв, то пiтничка виступила, то просто не хочеться на самотi бути. Мама мусить усе тримати пiд контролем, вона перебуває у постiйнiй емоцiйнiй напрузi. Не розважається, не вiдпочиває повноцiнно.
Годування за годинами, прання i прасування, прогулянки з вiзочком у товариствi таких самих матусь… У багатьох жiнок внаслiдок такого темпу життя навiть розвивається пiсляпологова депресiя.

— Цiкаво, чи чоловiк про це подумав?

— Вiн стверджує, що кохає свою дружину, а отже, мав би помiтити, що вона тепер не в найкращiй формi. I пiдтримка чоловiка молодiй мамi дуже потрiбна. Перестаньте ображатись, навчiться прощати дружинi її докори чи байдужiсть до вас. Зрозумiйте, їй дуже важко, вона змучена.

Читайте також:  Чоловіка тримає не техніка сексу - як налагодити інтимне життя і розкрити еротичні фантазії

Є ще один пiкантний момент — досить тривалий час через фiзiологiчнi ососбливостi органiзму жiнка змушена утримуватись вiд iнтимних стосункiв.

Те, що ваш читач приходить швидше з роботи i допомагає удома,  дуже добре. Не хвилюйтеся, ще трохи, i дружина сама попросить вас приглянути за маленькиим. Поцiкавтесь, до речi, може вона хоче пiти до перукарнi або ж на годинку-двi до подружки. Пiдмiнiть її у цей час, дружина буде вам дуже вдячна. Адже, на вiдмiну вiд вас, вона тепер почувається  пiдневiльною. Якщо маєте бабусь i дiдусiв, котрi можуть посидiти
з немовлям кiлька годин, попросiть їх про це i проведiть час з дружиною.

— Тобто мир i злагода у родину повернуться?

— Звичайно! Треба лише бути уважними одне до одного, я якщо виникають певнi непорозумiння, спокiйно їх обговорiть, не накопичуючи проблем. I пам’ятайте, що чоловiк — голова сiм’ї. Вiн сильний, терплячий i мудрий. Ображатися на слабку жiнку i, тим бiльше, ревнувати її до маленької дитинки немає сенсу. Зрештою, ще мiсяць-два, i ви самi вiдчуєте, що гнiвались на неї даремно.

Iрина ЛЬВОВА

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.