Інна Совсун: «Без нового переліку галузей знань і спеціальностей підготовки фахівців не можемо рухатися далі»

Коли торік улітку парламент ухвалив довгоочікуваний закон про вищу освіту, громадськість святкувала перемогу: «Нарешті!» Хоч експерти зауважували: у змінах зацікавлені не всі. Чи багато хто усвідомлював, скільки всього доведеться змінити, щоб закон справді запрацював? «Важко, з багатьма труднощами та перешкодами, але потроху рухаємося вперед», — охарактеризувала  процес його імплементації перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.

sss

Нині на суд громадськості винесено кілька проектів постанов Кабінету Міністрів, які стосуються впровадження нового закону. Найрезонансніші — про скорочення переліку спеціальностей та нові вимоги присвоєння наукових звань доцента і професора. Інна СОВСУН розповіла «УК» про їхню суть та ключові моменти, довкола яких ламається найбільше списів.

— Інно Романівно, ви кажете, що процес рухається значно повільніше, ніж хотілося б. Чому?

—  Є кілька чинників. Зокрема перевантаження міністерства у зв’язку із ситуацією на Донбасі.



Крім того, потрібно узгоджувати ті чи ті питання з різними учасниками цих процесів, і перемовини займають більше часу, ніж сама підготовка певних нормативних актів. Скажімо, нині працюємо над новим переліком галузей знань і спеціальностей підготовки фахівців. Його погодженням з різними відомствами займаюся третій місяць. Цей перелік — свого роду вузлова точка: доки його немає, не можемо рухатися далі.

— Зрозуміло, всі хочуть зберегти свою спеціальність. Що за цим стоїть?

— Вочевидь, є елемент символічного капіталу. В умовах, коли фінансового капіталу не так багато, символічний набуває особливого значення, й багато людей приділяє велику увагу тому, що вони є керівниками тих чи тих спеціальностей. Є й більш прагматичні міркування. Якщо в тебе ціла галузь, ти затверджуєш вчені ради, стандарти, то, як наслідок, отримуєш певні повноваження у визначеному сегменті академічного середовища. Очевидно, це дуже привабливо.

Читайте також:  В Івано-Франківську на дереві повісився 20-річний хлопець

Нині на бакалавраті налічується до 160 спеціальностей, які плануємо скоротити до 100. Формуємо цей перелік відповідно до Міжнародної системи класифікації освіти (МСКО). Треба рухатися в бік міжнародних стандартів. Єдине, в чому пішли на поступки, — додали дві галузі: богослов’я (прописана в новому законі) та військову — через нинішні обставини.

— Які плюси має укрупнення?

— По-перше, що узагальненіший перелік, то зрозуміліші наші спеціальності за кордоном. Там ніхто не второпає, що то за фах «двигуни в агропромисловому комплексі». Або, скажімо,  чим інформатика відрізняється від комп’ютерних наук. На Заході це одна спеціальність  — Computerscience. По-друге, це кращі можливості працевлаштування. Глибока деталізація призводить до того, що маємо невідповідність ринку праці. По-третє, менше бюрократичних процедур ліцензування треба проходити університетам.

Оскільки спеціальності стають широкими, то реалістично запровадити задекларовану в законі вибірковість 25% дисциплін. Наприклад, у нас є міжнародна інформація, міжнародна економіка, міжнародне право, міжнародний бізнес та міжнародні відносини. Досі це були різні спеціальності. Вступивши, скажімо, на міжнародну інформацію, вже не можна нічого обрати, бо спеціалізація дуже вузька. А якщо вступати на міжнародні відносини, то пізніше, відповідно до власних здібностей, досвіду роботи, можна буде обирати потрібні дисципліни.

Стає простіше забезпечити задекларовані в законі 600 годин навантаження для викладачів. Наприклад, історію Європи ХХ століття читають для групи з міжнародної інформації, міжнародних відносин, міжнародної економіки. Тобто щоразу професор мусить витрачати час для кожного курсу, щоб прочитати одну й ту саму лекцію.

Велика кількість вузьких спеціальностей — це загроза того, що з багатьох спеціальностей збільшуватиметься число малих студентських груп. Тоді МОН муситиме сконцентрувати державне замовлення за кожною з таких спеціальностей в одному чи невеликій кількості вишів. Більшість університетів так можуть взагалі втратити державне замовлення.

Читайте також:  У Донецькій області знайдено вбитими трьох осіб

Новий перелік запустить багато інших важливих процесів. Передовсім нові стандарти вищої освіти. Поки що не можемо навіть підійти до них, бо стандарти розробляють за спеціальностями.

Формат стандартів треба кардинально змінювати. Нині їхній опис займає сотні сторінок, у яких губиться суть. До прикладу, в Британії є так званий Subject Backstage Statement — усього 10 сторінок тексту, на яких вказано, що має знати й уміти випускник спеціальності Computerscience. Чітко, зрозуміло, доступно викладено те, до чого потрібно прагнути.

Тепер про зроблене в цьому напрямі. Є наказ МОН про формування навчальних планів на наступний рік. Він важливий, бо розв’язує руки університетам. Суть у тому, що донедавна був чинним відомий тристоронній наказ МВС, МОН та Держгірпромнагляду, що зобов’язував студентів чотири рази вивчати в університеті безпеку життєдіяльності з різними назвами. Ми його скасували, але у програмах ці предмети лишилися. Тепер виші можуть на власний розсуд або укрупнювати, або викидати ці курси, що давно вже втратили актуальність. І до 1 вересня побачимо, хто зробить адекватні навчальні плани, а хто лишить усе як було.