facebook

Демонтаж у Польщі пам’ятника воїнам УПА є небезпечним прецедентом – польський експерт

Так виглядає тепер місце на цвинтарі в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства, де стояв пам’ятник воїнам УПА, 27 квітня 2017 року (фотографія Остапа Козака)

Варшава – Демонтаж меморіального пам’ятника воїнам УПА на території нинішньої Польщі в селі Грушовичі спричинив хвилю обурення в Україні. Демонстративну ліквідацію українського монумента, здійснену руками польських праворадикалів засудило МЗС України та Український інститут національної пам’яті. Аналогічних заяв з боку польської влади чи державних установ поки що немає. Об’єднання українців Польщі вважає демонтаж пам’ятника антиукраїнською провокацією, навмисне організованою незадовго до відзначення 70-х роковин операції «Вісла». Головні заходи з відзначення цієї сумної дати триватимуть 28 квітня – 1 травня в місті Перемишль, неподалік від якого розташоване село Грушовичі в минулому повністю заселене українцями.

Польські радикали з організації «Націоналістичний рух» кажуть, що вони демонтували пам’ятник на грушовицькому кладовищі, оскільки він встановлений нелегально. Представники крайньоправих середовищ твердять, що такий монумент не повинен стояти на цвинтарі, оскільки він вшановує УПА, яку у Польщі вважають винною у масових вбивствах поляків. Крім цього, вони говорять, що під пам’ятником у Грушовичах ніхто не похований. Про це організатори та учасники демонтажу українського меморіалу розповідають регіональним польським ЗМІ та пишуть на своїх інтернет-сайтах.

Радикали, які розібрали грушовицький монумент, називають себе «громадськими активістами» й запевняють, що невдовзі вони візьмуться за наступні українські військові меморіали, правовий статус яких неврегульований.


На кладовищі поховано кілька вояків УПА і трьох січових стрільців – історик

Олександр Колянчук, український історик, який досліджує минуле Перемишльщини розповів Радіо Свобода, що меморіальний пам’ятник на грушовицькому цвинтарі відкрили 10 жовтня 1994 року. Встановлення цього монумента відбулося під час ІІ з’їзду Спілки українців-політв’язнів сталінського періоду, що 23 роки тому відбувся в Перемишлі. У такий спосіб українці, репресовані в комуністичній Польщі, увічнили пам’ять воїнів УПА, які загинули на Перемишльщині в 1945-1946 роках. На пам’ятнику встановили меморіальні таблиці з написом: «Героям УПА. Слава борцям за волю України». Там же був перелік чотирьох підрозділів («куренів») Української повстанської армії, які базувалися в цьому регіоні і були названі псевдонімами своїх командирів (курені «Беркута», «Коника-Байди», «Залізняка», «Рена»).

Читайте також:  Двоє молодих українців пропали у Польщі, знайшли одяг одного з чоловіків

У 1994 році колишні репресовані наголошували, що меморіал у Грушовичах вшановує ті підрозділи УПА, які захищали місцеве українське населення від повоєнних депортацій з рідних місць.



Осквернений пам’ятник воякам УПА у Польщі в селі Грушовичі Підкарпатського воєводства, 26 серпня 2014 року (фото з сайту prostir.pl)
За словами Олександра Колянчука, на кладовищі у Грушовичах є три українських військових поховання часів Першої світової війни, а також кілька могил воїнів УПА. Історикові доводилося чути від очевидців подій 70-річної давнини, що в різних місцях сільського цвинтаря поховано загиблих у 1945-1946 роках упівців. Проте достеменно відоме місце поховання лише одного з них – Павла Клошника, який був партизанським лікарем.

Цей лікар був із міста Краківець, тепер це Львівська область. У 1946 році його схопило військо, а через кілька днів його мертве тіло знайшли місцеві мешканці, які таємно поховали лікаря на цвинтарі
Олександр Колянчук
«Цей лікар був із міста Краківець, тепер це Львівська область. У 1946 році його схопило військо, а через кілька днів його мертве тіло знайшли місцеві мешканці, які таємно поховали лікаря на сільському цвинтарі. Мені показували, де саме він похований, це поряд із тим пам’ятником, який знищили», – розповідає Олександр Колянчук.

Він зауважує, що встановити точні місця поховання інших упівців, які поховані в Грушовичах, було б доволі складно, адже сучасників тих подій уже нема серед живих.

Демонтаж пам’ятника у Грушовичах – це самодіяльність групи осіб – Матерняк

Ситуацію навколо українського пам’ятника в Грушовичах для Радіо Свобода прокоментував Даріуш Матерняк, головний редактор польсько-українського порталу PolUkr.net. За словами експерта, демонтаж на грушівському цвинтарі, який відбувався у присутності і за дозволом представника місцевої влади – це небезпечний прецедент.

Читайте також:  Українцям через кілька місяців перерахують пенсії: хто отримає на 570 грн більше

Це небезпечно, бо якщо не буде адекватної реакції польської влади, то це сприйматиметься як дозвіл на аналогічні дії в майбутньому
Даріуш Матерняк
«Випадки знищення українських пам’ятників були й раніше, загалом проти кількох минулих років, до березня цього року, зареєстровано 14 таких випадків. Та раніше це ставалося вночі, достеменно невідомо, хто саме це робив, хоч можна здогадуватися. Натомість організатори демонтажу в Грушовичах хочуть створити прецедент. Вони кажуть, що їхні дії – це громадянська акція, що вони усунули нелегально встановлений пам’ятник. І це небезпечно, бо якщо не буде адекватної реакції польської влади, то це сприйматиметься як дозвіл на аналогічні дії в майбутньому», – говорить Даріуш Матерняк.

Місцева влада немає повноважень розбирати пам’ятник, такі рішення повинен ухвалювати будівельний нагляд, або ж мусить бути рішення суду»
Даріуш Матерняк
Він висловив переконання, що попри заяви радикалів, які твердять, що польське законодавство дозволяє демонтувати нелегальні пам’ятники, вони діяли протиправно.

«Це самодіяльність групи осіб. Наскільки мені відомо, місцева влада немає повноважень, які дозволяли б їй розбирати пам’ятник, такі рішення повинен ухвалювати будівельний нагляд, або ж мусить бути рішення суду», – наголошує експерт.


Місце, де стояв пам’ятник воїнам УПА, 27 квітня 2017 року (фотографія Остапа Козака)
Даріуша Матерняка не дивує бурхлива та емоційна реакція українців на події в невеликому польському селі. За його припущенням, демонстративний демонтаж пам’ятника саме на це й був розрахований, аби збурити суспільну думку й налаштувати українців проти поляків. Матерняк вважає, що саме з такою метою минулої зими було осквернено польський пам’ятник в українському селі Гута Пеняцька. Експерт звертає увагу на відсутність реакції з боку польської влади на резонансну подію в Грушовичах.

Читайте також:  Польща та Німеччина боротимуться за українських заробітчан

Ця справа матиме важливий вплив на польсько-українські стосунки, тому мусить бути реакція влади, зокрема на центральному рівні
Даріуш Матерняк
«Мені здається, що польська сторона вкотре легковажить проблемою нищення українських пам’ятників. Мовляв, це другорядний інцидент, не вартий уваги. Це неправильно, адже ця справа матиме важливий вплив на польсько-українські стосунки, тому мусить бути реакція влади, зокрема на центральному рівні», – наголошує Даріуш Матерняк.

Як пояснюють в Об’єднанні українців Польщі, меморіал у Грушовичах встановили в 1994 році, коли законодавство про такі пам’ятники ще не було чітко прописаним. У ті роки в селах, звідки в 1940-ві виселили місцеве українське населення, з’явилася низка інших українських військових пам’ятників. Їх споруджували люди, яких свого часу депортували з рідних місць. Питання правового статусу таких меморіалів неодноразово порушувалося під час польсько-українських переговорів, проте реальних домовленостей у питанні пам’ятників сторони не досягли. У 2014 році Об’єднання українців Польщі висловило припущення, що невирішеність питання меморіалів може стати джерелом проблем у польсько-українських стосунках. У свою чергу польські аналітики неодноразово звертали увагу на те, що у «війні пам’ятників» між Польщею та Україною зацікавлена Росія.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.