В День міста мер Івано-Франківська Руслан Марцінків буде пригощати франківчан тортом у вигляді кабалістичного Дерева Сефірот (фото)
Івано-Франківська журналістка Алла Пасс розмістила на своїй сторінці в ФБ інсайдерське фото святкового торта, яким сьогодні, 7 травня, о 13 годині біля міської Ратуші пригощатиме франківців та гостей міста міський голова Руслан Марцінків.
Як свідчить фото – торт має вигляд старої Станіславівської фортеці, яка в плані повторює кабалістичне Дерево Сефірот
(Дерево життя).
В часи будівництва Станіславівської фотреці подібне планування було розповсюдженим. Наприклад, після Великої пожежі в Лондоні в 1666 році місто було відбудоване за схемою, як Дерево життя.
Так само розбудовувалася приблизно в той час й нова столиця США – Вашингтон
Будівничі того часу вважали, що таке планування створює наколо міста позитивну містичну ауру, яка сприятиме його розвитку та перспективам.
Кабалістичне Дерево життя накладається на план Станіславівської фортеці
Довідково.
Станиславівська фортеця у плані дуже нагадує кабалістичне Дерево Сефірот (Дерево Життя). Зокрема, усі кути бастіону, а також найважливіші споруди міста ідеально відповідають 12-ти центрам класичного Дерева Сефірот. Так, Палац Потоцьких відповідає найвищому “духовному” центру, а ратуша є “серцем” Дерева.Можливо, саме тому, наше місто динамічно розвивалось і зараз є одним із найкомфортніших для проживання в Україні. Цією теорією можна також пояснити виникнення у місті “станиславівського феномена”, адже спроектоване принципом Дерева Сефірот місто вважається гармонізованим, інакше кажучи, збудованим “по фен-шую”, що певною мірою передбачає особливу вдачу його мешканців.
На підтвердження цієї гіпотези режисер фільму Денис Овчар віднайшов в Інтернеті план розбудови сучасного Лондона. Як відомо, у 17-му столітті знаменитий архітектор Крістофер Рен свідомо відбудував центр Лондона, знищений пожежею, використовуючи структуру Дерева Сефірот. Центр сучасного Вашингтона також спроектований за цим принципом. Невідомо, як історики відгукнуться на цю теорію, але вона може спровокувати цікаву дискусію і привернути ще більший інтерес до дослідження історії Станиславова. (Джерело http://gk-press.if.ua/x7779/)
Шукайте деталі в групі Facebook
