facebook

Ще один інцидент у пологовому на Прикарпатті:дитина також загинула

Мешканець Прикарпаття Володимир Гринюк підозрює, що його ненароджений син загинув в утробі матері з вини лікарів.

Схоже, що недавнє службове розслідування незрозумілих дій лікарів у Снятинській ЦРЛ, через які, імовірно, загинула молода жінка,–не єдиний випадок у Снятині. Варто згадати й учорашнє повідомлення у ЗМІ про внутріутробну смерть дівчинки в обласному перинатальному центрі. Ще один хлопчик помер усередині матері на 41 тижні вагітності, будучи до того цілком здоровим.

Батько померлого сина Володимир Гринюк у Фейсбуці написав довгого і згорьованого листа про те, що відбувалося з ним та його дружиною і сином в останні дні перед пологами та після них.Подаємо повністю (орфографію збережено).

Привіт Всім! В мене трапилось горе про яке не можу мовчати, в мене і в моєї дружинини, на 41 тижні вагітності, вмерла дитинка, хлопчик.




Дитинка була планована,
за більше як пів року до зачаття ми разом здали весь перелік необхідних аналізів, вели максимально здоровий спосіб життя. Після того як дружина завагітніла, знаходилась на обліку в снятинському поліклінічному відділенні. Весь час вчасно ходила на огляд до лікаря–Гуленко Світлани Ярославівни, яка вела вагітність, пройшли три планових обов’язкових УЗД у лікаря Голотовської Наталії Іванівни, вона нас запевнювала, що все добре, хлопчик дуже гарно розвивається.

Останню планову УЗД пройшли на 32 тижні і вона сказала нам, що проходити наступне УЗД без призначення лікаря, не потрібно, посміхнувшись сказала: “ну, чекайте”. Після чого ми звернулись до завідуючого снятинським гінікологічним відділенням–( судячи по нагрудному бейджику) кандидата медичних наук Гафійчука Романа Григоровича, якого нам порекомендували знайомі медпрацівники і ми вирішили зупинити свій вибір на ньому, до якого і звернулися, щоб прийняв ці пологи, а також проконтролював перебіг останніх днів передпологового періоду.

Нормальні, вчасні, пологи за звичай проходять на 40-му тижні, в нас вони відтягувались і на наступний день дружина занепокоїлась і розказала мені, що рухів стало меншене, не гаячи часу в 40 тижнів і один день ми звернулись до Романа Григоровича з занепокоїнням, дружина пояснила йому, що відчуває менше рухів, він взяв її на гінікологічний огляд, а потім повів на кардіотокографію, де чітко чути на слух стуки сердечка, не назначивши, ні повторного УЗД, ні ультразвукової доплерометрії ( допплерометрія при вагітності–це додатковий метод ультразвукового дослідження, що дозволяє оцінити плацентарний кровообіг і систему «мати–плацента–плід».) і запевнив що все добре, серцебиття в нормі, та ще переспитав дружину в моїй присутності:” Ти чула серцебиття тільки що на обстеженні”, вона відповіла з посмішкою в мій бік: “Так, чула, серденько так гарно билось” і сказав що в нас є ще п’ять днів, якщо води не відійдуть, та не буде переймів, то ми викличемо перейми медикаментозним шляхом, після спілкуванням з ним і як нас запевнили знайомі медпрацівники, спеціалістом своєї справи, ми “видихнули” і з посмішкою, що все добре з нашим очікуваним маленьким хлопчиком, пішли до дому.

Вечером дружина повідомила мені, що в неї є якісь кров’янисті виділення, після чого я одразу зателефонував до Романа Григоровича, та сповістив йому про цю ситуацію і він знову нас запевнив, що після маніпуляцій при огляді пов’язаних з розмякшенням шийки матки таке буває, ми заспокоїлись, та лягли спати, ранком я поїхав по своїх справах, а дружину почала боліти нога і рука, вона одразу подзвонила лікарю яка вела вагітність, після чого пішла до неї на огляд і сповістила, що не відчуває рухів. Лікар почала прослуховувати серцебиття немовляти. Не гаячи часу вона відправила дружину в гінікологічне відділення де дружина зустрілась з Романом Григоровичом і він взяв її на кардіотокографію, але серцебиття було вже відсутнє, після чого одразу повели її на УЗД, де і константували смерть немовлятка.


Після отриманого дзвінка від нього про неповоротні обставини, я не міг повірити, що хлопчика якого ми вже встигли так сильно полюбити, на якого з нетерпінням чекали, облаштовували квартиру і дали йому ім’я ще в “животику” у мамки, вже немає, але це ще був не кінець, дружині потрібно було ще родити мертве немовлятко і я мав бути присутній на пологах, так як пройшов весь необхідний перелік аналізів для можливості перебування на пологовому процесі, ми попрямували в пологовий зал, де вже нас чекав мед персонал і одна із персоналу сказала нам, що необхідно підписати документ в якому на мою думку були описані дії медперсоналу в нестандартних ситуаціях, відкривши документ я побачив, що він майже не заповнений, окрім вікових даних, імені, та фамілії. Я спитав її чин і хто вона, що пропонує мені і моїй дружині ставити підписи в не заповненому документі, після чого вона вийшла так і не відповівши мені на жодне запитання – ні хто вона, ні що це за документ, так я її більше і не бачив, прочитавши перебігом документ, так як було не до його вивчення, я віддав його Роману Григоровичу, після чого медперсонал розпочав готувати дружину до переймів які викликали медикаментозним шляхом.

У процесі підготовки Роман Григорович завжди використовував стерильні рукавички, але що саме дивне, кожного разу заходив в пологовий зал відкриваючи двері за дверну ручку, з коридору, а можливо і від інших пацієнток і жодного разу не зайшов помити руки в санвузол який був в пологовому залі де знаходиться мило і дизрозчин для рук, надягав стерильні рукавички не митими руками. Для кого ж цей дизрозчин там знаходиться!?, це ж напевно для цього такі великі плакати наклеєні по всіх стінах в лікарні з попередженням гепатиту “В” “C” і СНІДу на яких і прописані застереження які він на мою думку порушував, мені неодноразово хотілось зробити зауваження, але боявся щоб нам ще більше не нашкодили, а весь родовий процес мертвого хлопчика на мою думку ітак проходив дуже важко, тому і мовчав.>

Після народження мертвого синочка сказали, що причиною стала обвита пуповина, але ж цього можна було уникнути якщо б день назад відправили її на передплологовий УЗД огляд. Побачивши мертвого синочка дружина дуже плакала, в мене також текли сльози, адже він був такий гарненький. По закінченню пологів немовлятко забрали в холодильник, так як рано мали везти на розтин в патанатомічний відділ.

Ту ніч я незабуду ніколи коли вона весь час плакала і просила мене, щоб я пішов і забрав дитинку з холодильника, так як, йому там буде холодно, а я б його зігріла, пригонула, закутала ((((((, словами цей стан важко передати.. На наступний день привезли синочка, якого нам видали просто в паперовій коробочці, якого так хотілося винести в одіяльці з бантом через центральний вихід з посмішками, але не судилось ангелочку ((((((.

Я маю надію що смерть мого синочка ангелика і ця стаття послугує попередження таких кричущих випадків і врятує ще не одне життя немовляток. Висновки робіть самі“, – написав Гринюк.

Читайте також:  На виборчих дільницях Івано-Франківська відсутня будь-яка інформація про кандидатів

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.