facebook

10 історій про людські добрі вчинки: а чим ми гірші?

Кожен з нас щодня стикається з різними життєвими ситуаціями і обставинами.
Але у будь-якій з них важливо залишатися людиною і творити добро. Хай би хто і що не казав про «невдячність» цієї справи, ви головне пам’ятайте, що все повертається до вас “бумерангом”. Завжди!

Сьогодні бачив, як п’яненький безхатько намагався погодувати бездомного кота чіпсами. Кіт відвертав морду, а чоловік не обзивав його «кудлатим негідником» і не кричав, а наполегливо продовжував підсовувати коту чіпси і пригощати. Потім з безпорадним виглядом і очима повними сліз підійшов до мене і каже: «Спробуй ти. Від мене, мабуть, горілкою неприємно пахне і йому не подобається!..». Це найзворушливіший безхатько, яких я колись бачив! Він «зробив» мій день.
А тепер мій дорогий друже (подруго) хочу нагадати тобі те, про що ти напевно забув, це одне дуже важливе слово – ПОСТАВА!!!
Геніальна табличка в одній кав’ярні потішила: “У нас немає Wi-Fi не тому що ми жмикрути… просто спілкуйтеся з тим, з ким прийшли!”.

В Макдональдсі до мене підійшов мужик, взяв мою їжу і пробурмотів: “Поділися зі мною їжею, я не їв три дні, я поверну тобі гроші пізніше” і взяв у мене номер телефону. Через 2 дні на мій телефон приходять 1000 грн. і смс: “Я ж казав!..”
Виходила з магазину і відкрила двері для дідуся, руки якого були зайняті продуктами. Зайшла в інший супермаркет і на касі мені не вистачило 1 гривні, а за мною в черзі стояв той дідусь і додав мені настільки малу суму. Дрібниця а приємно.
Респект водіям автобусів, які в спекотну пору відкривають двері, щоб в салоні було прохолодно.
Сьогодні в метро якийсь, перепрошую за вираз, мудак підійшов і тріснув мене по дупі, після чого задоволений пішов вперед. Я засмучена цим вчинком вилітаю з метро, ​​а там починається страшна злива. Прогавивши свою удачу, вирішила йти і мокнути, але ззаду мене окликнув хлопець і запропонував проводити мене під парасолькою до вокзалу. Було ще більш приємно, коли я дізналася, що йому і зовсім не по дорозі було мене “проводжати”. Спасибі тобі, хлопець, за мій день.

Читайте також:  Максимальне поширення: 35-річна мама та 3-річний братик загинули у ДТП, 9-річній Поліні потрібна допомога небайдужих людей



Сьогодні мій день. Ні, це не день народження, це день коли мої батьки взяли мене з дитбудинку. І ось мені вже 29 років і ми з чоловіком сьогодні беремо дівчинку з того ж дитбудинку. Тепер у нас з нею один свій день. Творіть добро!
Стояла вчора на зупинці, чекала автобус. Поруч зі мною якийсь мужик, років 35, курив сигарету. Як тільки закінчив, кинув недопалок у неглибоку калюжу, хоча урна для сміття була приблизно в двох кроках від місця, де він стояв. І ось бачу я, підходить хлопчик 9-10 років, підбирає недопалок і кидає його в урну. Потім повертається до здивованого чоловіка і каже: “Ну навіщо ж ви смітите? Невже так важко викинути в смітник, а не на землю?”. Розплакалася.
На вулиці підійшов бездомний, попросив грошей, щоб купити їжі другу, якому зараз дуже важко. Я грошей не дав, але купив йому шаурму. Потім вирішив простежити за ним, що ж він зробить з нею. Він зайшов за ріг будинку, відкусив раз і інше віддав собаці, який лежав з забинтованою лапою.

Шукайте деталі в групі Facebook