Я думала, що від раку виліковуються тільки зірки США, — франківська патрульна розповіла, як долала смертельну хворобу. ФОТО

Упродовж 18 та 19 грудня на вулиці Вітовського в Івано-Франківську бійці, поліцейські та волонтери провели акцію “Допомога твоя — найсильніша зброя”.

На акції вони зібрали 14 тисяч 210 гривень на лікування онкохворої патрульної Мар’яни Гавриляк.Додамо, що до акції долучилися Міська асоціація учасників АТО, ГО “Об’єднання воїнів та волонтерів “Галицькі леви”, вибухотехнічний відділ ГУ НП в Івано-Франківській області, колеги-патрульні Мар’яни Гавриляк та волонтери.

У молодої мами 19 грудня було останнє введення препарату Герцептин. Процедура коштує 55 тис грн. Того ж дня, 19 грудня, волонтери надіслали кошти патрульній на рахунок. Поки акція у центрі Франківська тривала, жінка з київської клініки подякувала усім за допомогу. Розповіла про важкий шлях до одужання. Пояснила, що у січні 2018 року на неї чекає обстеження та профілактична операція, але зараз вона жива і здорова.



Проте молода мама не вірила, що від смертельної хвороби можна врятуватися. Свої емоції і переживання написала у фейсбук:

Ура!!!!!! У мене сьогодні подвійне свято. Цей день настав, у мене сьогодні останнє капання. Яка я щаслива. Ті почуття радості, які мене зараз переповнюють, не можливо описати словами. Попереду ще тільки обстеження, реабілітація та одна маленька операція, але сьогодні це моя перемога, перемога над хворобою. Я повністю здорова!!!
Я перемогла, я вилікувалася від раку, від смертельної хвороби, від якої, я думала раніше виліковуються тільки зірки в США. Та це не так і своїм прикладом я змогла показати, що від раку виліковуються і прості люди в Україні.

Всі мої пости були спрямовані на те, щоб люди бачили і знали, що рак це не вирок і від нього можна повністю вилікуватися. Так, лікування важке і довге, проте це того варте.

Це були найважчі півтори року в моєму житті. Був і відчай і страх, було фізично дуже тяжко, було тяжко морально, було дуже боляче. Я пережила 9 хіміотерапій, після яких було таке враження, що пекло існує тут на землі і це саме хіміотерапії. Раніше я чула, знала, що люди проходять хіміотерапії, та я й уявити собі не могла, що це такі страшні муки. Я облисіла і на той момент не можу сказати, що мені було легко прийняти себе такою, але я змирилася і налаштувала себе тільки на позитивний результат і зараз у мене уже чудове волосся. Мене роздуло після хімій як кульку, за рік я набрала зайвих 10 кг, це навіть більше ніж за весь період вагітності, бо тоді було 9 кг, та нічого, зараз мене вже по троху здуває))). Я пережила сильні емоційні зміни, не завжди хотілося про це говорити, показувати це, та в середині мені було дуже страшно. Насправді, я дуже боялася померти від раку, тим більше в такому молодому віці, коли ще так хочеться жити і насолоджуватися життям. Але я дуже старалася бороти цей страх всередині і нікому не показувати, щоб мої рідні і близькі ще більше через мене не переживали. Через те, що я дуже переживала і старалася нікому не показувати, що насправді зі мною відбувається, через емоційне виснаження у мене почалися панічні атаки і це дуже страшні штуки. Панічні атаки – це коли тобі в один момент стає дуже страшно, не контрольована паніка, тобі хочеться вибігти з машини, з будинку, бо тобі не вистачає повітря,. Хочеться втекти від людей, бо з тобою починається відбуватися щось неймовірне і ти не хочеш, щоб тебе бачили в таких станах, бо це дуже встидно. Це коли серцебиття і тиск зашкалюють і таблетки від тиску не допомагають, а швидка їде занадто довго і тобі здається, що це все, ще трошки і ти помреш. Це коли тобі тільки ставлять крапельницю і ти не така весела, як на фотографіях і не така позитивна, як в постах. Це коли тобі від будь-якої таблетки, укола стає погано, але це все не від фізичного стану, а того, що після півтори року лікування, реанімації, операції і всього іншого, ти уже просто боїшся всього. І навіть коли ти тільки заходиш в клініку, тобі уже стає погано, хочеться відключитися і включитися, коли уже все позаду. Це все моральне перевиснаження, але робота з психологами мене стабілізувала, за що я їм дуже вдячна.

Та більше всього, мені допомагала молитва. Розмова з Богом, це як певного роду медитація. Я знала що Бог, кожну хвилину мого життя зі мною і що я в любий час можу звернутися до нього, попросити і він допоможе. І він допомагав мені кожного разу. Я кожного разу, коли мені було страшно казала: “Господи, я віддаю себе і своє життя в твої святі руки і я знаю, що зі мною все буде добре“, і зі мною дійсно все добре. Я дякую Богові за кожен прожитий мій день.

І всім, всім людям, які так переживали за мене, молилися за мене, які мене підтримували фінансово і морально, я вам безмежно вдячна, без вас у мене нічого б не вийшло. Тому в цей святковий день я бажаю вашим сім’ям і родинам, спокою, тепла і здоров’я. Щоб ніколи біда не приходила у ваш дім. За ваші чуйні серця, дякую ❤️

Всім людям, які мені допомагали на протязі цього шляху до одужання, також величезне дякую. Не хочу всіх перелічувати, бо перелік буде дуже великий, та ви знаєте, які саме це люди. Ви були для мене, як надійна стіна, мій тил, моя підтримка, на вас я завжди могла покластися. Я знаю, що ви проробили колосальну роботу, потратили багато сил і часу, та ви врятували мені життя і мені тепер всього життя, яке у мене залишилось, не вистачить, щоб вам надякуватись 😘😘😘

Також хочу подякувати моїй улюбленій поліції, всім моїм колегам, які мене дуже підтримували увесь цей час і дуже мені допомагали.

Моя рідна сестра – Руслана, не знаю як вона це все витримала, та вона була зі мною від початку і до цього останнього капання в найтяжчі мої моменти – вона була зі мною. Людина, яка завжди залишалася за кадром, але завжди була поряд, доглядала за мною після хімій, операцій, піднімала з ліжка, допомагала дійти до туалету, годувала, втирала сльози, терпіла мої істерики, поганий настрій, ниття і завжди тільки мовчала і казала: “Марися, все буде добре”. За її безмежне терпіння до мене, дякую тобі Русічка, тільки ти бачила, що я проходила і переживала і тільки ти знаєш, як це було насправді важко.

Всім моїм лікарям, психотерапевтом величезне дякую🙏🏻 Ви професіонали своєї справи і добрі люди.

Півтори року переосмислення, самоаналізу, боротьби самої з собою і ось він, довгоочікуваний щасливий кінець 🎊🎉🎊
Мені дуже пощастило, я отримала шанс на життя, я заново народилася і в новий рік я вхожу жива, здорова і безмежно щаслива ❤️❤️❤️

Я тут капаюся, а волонтери, журналісти, участники АТО, вибухотехніки і мої колеги ще дозбирують кошти, щоб оплатити сьогоднішнє останнє капання, обстеження і операцію. Безмежно вам вдячна, ось так синхронно ми працюємо 😊

Якщо Ви хочете допомогти Мар`яні, то це можна зробити за вказаними реквізитами:
Картка ПриватБанку
4731 2127 0154 9148
Pay Pal:
[email protected]
(Контактна особа – Natalie Kurpel-Dosaeva)
GoFundMe: www.gofundme.com/2mb8v2yc
Офіційна група: www.facebook.com/groups/765853763517606

Читайте також:  Начальника патрульної поліції Івано-Франківська звинувачують у побитті ветерана АТО (фото).

Джерело.