Історія одного кохання. Що тримало разом франківців Сашу Щеглову і Максима Болієнка, який побив її до смерті

Днями минає 40 днів з дня смерті Олександи Щеглової, 36-річної франківчанки. В ніч на 19 грудня 2017 року її вже не вперше побив 29-річний іванофранківець Максим Болієнко. Та цього разу — востаннє. За кілька днів, 24 грудня, Олександра померла в реанімації.

Нині справа про нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, знаходиться в суді. 24 січня, Івано-Франківський міський суд призначив Максиму Болієнку тримання під вартою до 17 березня. Батьки померлої хочуть, щоб Болієнко відповів за вчинене.



Та побоюються, що його родичі, які працюють у судах, можуть врятувати чоловіка.

Про те, якими були стосунки Олександри і Максима, “Репортеру” розповіла мама померлої Неля Щеглова.

“Коли вони познайомилися у серпні 2015 року, їй було 33. Спочатку ми навіть не знали, що Максим — молодший. Щомісяця 12 числа він дарував їй квіточки…

Мені його погляд не подобався. Але це було її життя, вона була доросла і самостійна дівчина. Ми хотіли для неї щастя…

Саша ніколи не хворіла нічим. Закінчила першу школу, заочно – університет нафти і газу, багато працювала – з 17 років. Вона була нашої опорою… Для них (родини Болієнків — ред.) була лише Сашенькою. Збиралися одружитися…

У серпні вони познайомилися, а в кінці жовтня він прийшов жити до нас.Тут він ще стримувався. Прожили у нас чотири місяці.

Потім почали знімати квартиру на Чорновола. Він працював провідником. Постійні поїздки. І вже тоді у них почалися бійки. Максим почав водити друзів. Це були не Сашині друзі, а його друзі. Його мама Людмила розповідала нам, що він був хорошим хлопчиком, а потім познайомився з старшим чоловіком, колишнім зеком Петром, і з цього почалося все погане.

Якось я зайшла до них на квартиру. Саша лиш з роботи прийшла. Він дзвонить, що прийде з другом. Саша сказала нікого не вести, бо втомлена. Я тоді пішла. А увечері, годин в 10, вона дзвонить татові — заберіть мене. Ми поїхали разом. Максим був абсолютно п’яний, сказав: “Забирайте свою донечку”, його друг спав на дивані. Саша тоді подзвонила і його матері – Людмилі. А та просила Сашу повернутися до нього, щоб він бува собі щось не зробив.

Читайте також:  “Демонстрував свій oгoлeний cтaтeвий opгaн і…”: Депутата затримали за poзбeщeння дітей.

Якось сама прийшла вночі, плакала… Вона часто від нього тікала. На роботу до неї приходив п’яний, якось побив її навіть на роботі. Ревнував до всіх. Директор страхової її додому машиною привозив з роботи. А Максим наввипередки прибігав до під‘їзду зі словами “Саша, мені треба з тобою поговорити”.

Він її переслідував, дзвонив вночі. З друзями їй спілкуватися забороняв. Саша дзвонила нам тільки коли він не чує.

Одного разу, вже восени, тягнув її до своїх батьків, а вона не хотіла, втекла від нього. Забігла в кафе на початку Чорновола і дівчата з кухні викликали їй таксі і з чорного ходу посадили в машину. Ми не знаємо, що він їй казав, але тепер думаємо, що Саша його боялася.

Вони часто сварилися і батьки самі привозили його до нас під будинок, щоб вона вийшла. І Саша йшла, хоч ми її відмовляли.

Вона неодноразово хотіла піти від Максима. Його мама на це казала “Навіщо ти з ним зустрічаєшся” і водночас тиснула і шантажувала: “Не лишай його, рятуй його, бо він накладе на себе руки”. Обіцяли, що будуть лікувати його від алкоголю.

Те що він пив і гуляв — це не домисли. Вони ж його лікувати хотіли. У липні Саша поїхала до сестри Наташі в Славянськ на три тижні, то він обманював, що лікується. І Саша вірила, що він кине пити і стане іншим. Казала, що коли не п‘є, то хороший. Хотіла від нього дитину… А потім його мама сказала: “Ви ж бачите, який він здоровий. Як я його на лікування затягну?”

Ми хотіли доньці щастя. Їй 36 років було, ми не могли до себе її прив’язати. У нас трикімнатна квартира і ми би лиш раді були, щоб у них все склалося. Хай би жили з нами.

Але так як він себе поводив… Я сама бачила, як він її в стінку… Я вбігала в кімнату, брала його кулаки зі словами “ти кого це?”. Не скажу, що вона худенька була, але ж тендітна…

У квітні 2017 року ми його вигнали остаточно. Приходив п’яний сюди. Сказали, щоб влаштовувався на роботу і кидав пити. Він приходив сюди, кричав “відкрий мені двері, бо я тебе вб‘ю”. Саша постійно з нами жила. А моментами вони знімали якісь квартири чи номери в готелях.

Читайте також:  Поліція відшукала водія, котрий насмерть збив велосипедиста у Франківську (фото)

Ми не раз говорили з ними обома. Казали Максиму, щоб влаштувався на роботу. Але він майже не працював, обманював, що ходить на роботу. Позичив у неї гроші, щоб поїхати в Польщу на роботу. І не поїхав нікуди, і гроші так і не повернув.

Максим жив за її рахунок. Брав у магазині в борг на її ім‘я. А Саша потім розраховувалася. Якось, його тітка Лєна приїжджала за нього оплатити борг в магазині. І п’яного його до нас привозила. Неодноразово забирав у Саші картку зарплатну, телефон і ключі від квартири — те, за чим вона точно прийде до нього. Я дзвонила матері його – Людмилі, щоб на роботу їй все назад привезли.

Сусідка з першого поверху давала покази, як він Сашу головою в шафу кидав ні з того ні з сього і казав при цьому, що вона його провокує.

15 червня минулого року, на день народження тата, Саша дзвонить, каже, що не зможе прийти привітати, прийде завтра – він її не пускав саму нікуди. А 16-го дзвонить і каже: “Я зараз приїду”. Вона не встигла покласти слухавку, як чую страшний її крик. Я зрозуміла, що він почав її бити. Дзвонили його матері, щоб сказала, де вони. Дзвонила Наташі. Врешті Наташа якось додзвонилася до Саші і дізналася адресу — Незалежності 59а. Підходимо, а він на вулиці стоїть. “Де Саша?” – питаємо, а він каже: “Вона вас бачити не хоче”.

Я біжу до поліції, кажу, що сталося, що ми не знаємо, яка квартира. Він тим часом вже повертається з пляшкою горілки. Поліція його обшукала, знайшли в нього ключі від нашої квартири. Тоді і швидку викликали і поліцію. Губу їй зашивали і робили рентген – він бив її ногами.

А 6 листопада від побоїв у неї око заплило, ми возили її в нейрохірургію. Тоді я наполягла, щоб вона писала заяву. Але Саша ніколи не вказувала його прізвища – писала “побив знайомий”. І його мама і тьотя все це знають…

Читайте також:  Суд над АТОвцем, котрий захищав сина: обвинувачення хоче 50 тисяч моральної шкоди

Навіть, коли вони в Єгипет з‘їздили, він і там її бив. Після того хворіла сильно — лікувала печінку. У неї виявили гепатит, назначили лікування.

18 грудня вона ще ходила в центр зайнятості. І він вже чекав її там під центром, теж хотів поговорити… Десь о першій ночі 19 січня Саша подзвонила, що приїде привітати з Миколаєм нас із татом…

Потім, коли я запитала Сашу, як це все сталося, вона сказала, що хотіла додому, а він не пускав. Побив її прямо в під’їзді, коли вони йшли з тієї квартири його друзів. І втік. Саша втратила свідомість. Коли отямилася, повернулася в ту квартиру, попросила викликати швидку. Привезли її вже в критичному стані. У неї був струс мозку, розірваний сечовий міхур і зламане ребро.

Коли це все сталося, його мама подзвонила мені. Давала мені гроші, щоб ми заяву забрали. Прийшла до Саші в реанімацію, плакала, а Саша ще її заспокоювала. Мені теж дзвонила, казала, що її син нелюд і садист, просила врятувати його, забрати заяву.

Хірург Анатолій Богуш, який оперував її, казав, що Саша потрапила до нього в критичному стані. Спершу думали, що луснула селезінка. У неї був тиск 80 на 50, її роздягали на ходу. Речі потім шукали по відділенню.

Чому ніхто не говорить про гематоми на голові і синці? В неї були крововиливи між ногами. На голові – велика гематома. Ми платили, щоб її загримували і ті всі синці прибрали з обличчя, щоб в труні лежала красива…

Не хочу обливати його брудом. Кажу все як є. Саша його любила, хотіла від нього дитину. А він бив її в живіт, казав їй, що вона нікому крім нього не потрібна… Незадовго до цього я просила її лишити його. А вона казала, що хоче нормальних людських відносин. Казала, що коли він тверезий — хороший…

На панахиду прийшли люди, які її знали, друзі. Всі згадували добрими словами. Це мій обов’язок перед донькою, щоби він поніс справедливе покарання”.


Джерело.