Роздуми про мову

Ліна Костенко:

“Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову!

 

Найбільш політизована тема сучасної України – мовне питання. Рідко вдається обговорювати її поза емоційними і радикальними поглядами. Це –  природно. На вербальному рівні розходяться інтереси найчисленніших національних спільнот країни і відбувається масове упізнання людей за їх приналежністю до «своїх» і «чужих». З іншого боку, за всі роки існування незалежної держави в країні не з’явилося інших рис самоідентифікації, крім мови.

Власне, що таке мова? Спосіб мислення, душа народу, код нації.



А ще один з визначних чинників самоідентичності нації.  Мова є підґрунтям національної культури, а її місце у суспільному житті віддзеркалює і соціальний статус її носіїв, і міру їхнього усвідомлення власної ідентичності. Відтак, занепад чи розквіт української мови визначатиметься тим, наскільки громадяни України вважатимуть себе українцями і почуватимуться на власній землі.

Проте повноцінне функціонування української мови все ще досить обмежене (за винятком Західної України), і це надає їй певної сакральності, але перешкоджає її розвитку.

Доводиться констатувати, що вирішення мовного питання протягом чверті століття вітчизняної незалежності тривало повільно. Дається взнаки постімперський та пострадянський синдром. Як наслідок –прояви  у державі двомовності, що у свою чергу може загрожувати витісненням однієї мови іншою.

«Немає двомовних народів, — пише польський дослідник Єжи Вєлюнський, — так, як немає дитини, у якої було б дві біологічні матері. Раніше існування явища двомовності означало, що один народ асимілює інший».

З іншого боку, є суспільний запит на поширення українських ідей в російськомовній формі.

У світі бурхливих інформаційних потоків і прискорених ритмів життя роль мови вже не та, що була 100 років тому. Раніше і говорили повільніше – науково підтверджений факт. Сьогодні зрозуміти або донести смисли важливіше за їхнє лінгвістичне оформлення. Проте національна культура і мова залишаються найважливішою і нерозривною ознакою держави. Мета українців, як справжніх патріотів – боротися за природню ознаку нашої держави.

Читайте також:  Севастополь – місто "неросійської слави"

Українська мова — то має бути престижно, а не примусово. І ми не маємо права на помилку, зважаючи хоча б на те, які виклики наразі долає Україна і що на кону.