Пішли ви на х**, або ідіть у с**ку. В якому з цих місць українська “еліта”?
Чому люди, котрі за своїми інтелектуальними здібностями та морально-етичними якостями в цивілізованій країні сиділи б у в’язницях, у нас сидять у Верховній Раді?
Так уже склалося, що впродовж усіх 27 років незалежності демократично обрана українцями влада в Україні посилає цих українців у причинне місце. Посилає і діями, і словами. Чого вартий лише один нардеп від президентської партії: прилюдно порушити покладені на тебе обов’язки, відправити журналіста в своє улюблене місце, а тоді десяток разів пояснити, чому це “правильно”.
Втім, для українських міністрів і народних обранців така поведінка звична: беззастережно криють матом у прямих ефірах і навіть прилюдно влаштовують педера*тичні “розбірки”. Гарант намагається відмежуватися від цього, малюючи собі образ “європейського елітарного лідера”, проте і йому все частіше вдається “поблагословити” неугодних погрозами…
Логічно було б подумати, що ця неадекватна поведінка поставить хрест на перспективах усіх цих політиків, як, скажімо, це відбувається у Європі (за найменшого компромату народні обранці добровільно складають свої повноваженя). Проте це Україна, бебі. Українці знову і знову видають цим циркачам кредит довіри, а тоді знову і знову клянуть їх за свою убогість.
Чому? Невже в Україні немає еліти, яка могла б управляти державою так, як ми про це мріємо?
Коментарі для «Вголосу»
Валентин Гладких, кандидат філософських наук, політичний аналітик:
В Україні, як і в будь-якому суспільстві, навіть найбільш примітивному і деградованому, все одно є група людей, які називаються елітою. По-перше, вони виконують певні соціальні функції, які традиційно виконує винятково еліта, тут передусім йдеться про функцію політичного лідерства. По-друге, вони мають певні риси, які виділяють їх в окрему групу та надають певні привілеї.
Інша справа, якою є ця група. От київське “Динамо”, наприклад. В Україні вони — еліта. У світовому масштабі — повні нікчеми. Те саме й з іншими елітами, зокрема з політичною.
Тут треба звернути увагу на важливий момент: як ця еліта формується? Еліта формується в певних соціальних відносинах. Українська еліта — в соціальних відносинах народу України. А ці соціальні відносини, зважте, сформували ми самі. І саме в цьому проблема.
«Чому люди, які за своїми інтелектуальними здібностями та морально-етичними якостями в цивілізованій країні сиділи б у в’язницях,
у нас сидять у Верховній Раді?»
Розмови про талановитий, розумний, геніальний український народ і кінчену владу — це пропагандистська маячня. Це справді смішно. Українська еліта й українська влада є кров’ю і плоттю українського народу. Тобто, дивлячись на цю еліту, ми мусимо задати собі запитання: а як так склалося, що саме ці люди опинилися на вершині соціальної ієрархії? Чому люди, які за своїми інтелектуальними здібностями та морально-етичними якостями в цивілізованій країні сиділи б у в’язницях, у нас сидять у Верховній Раді? Що нам треба змінити в суспільстві, щоб був запит на іншу еліту?
У суспільстві є запит на певну функцію і є люди, готові це виконувати. То подумайте, який запит українського суспільства, якщо його задовільнють парасюки, гаврилюки, колишні злодії, які тепер олігархами стали, демагоги типу ляшка… Хто ми є, якщо в нашому суспільстві ці люди виявляються елітою?
Ми перебуваємо в ілюзорному уявленні, що є “ми”, а є “вони”, що ми класні, а вони “кінчені”. Але суть у тому, що реально, крім нас, у цій країні іншого бидла просто немає.
Тому, щоб позбутися бидла у владі, треба самим перестати бути бидлом. Треба зі себе крапля за краплею це видушувати. Запитайте себе: що мене змушує виїжджати на смугу громадського транспорту, що мене змушує купувати авто на литовських номерах, що мене змушує отримувати зарплату в конвертах? У нас тупі люди у Верховній Раді сидять. А ти розумний? Скільки ти книжок за останній рік прочитав?
«Сьогодні більшість українського суспільства категорично неспроможна прийняти дуже просту тезу — свою нікчемність»
Шлях до сили починається з усвідомлення своєї слабкості. Шлях до розуму починається з усвідомлення свого незнання. Шлях до величі починається з усвідомлення своєї нікчемності. А сьогодні більшість українського суспільства категорично неспроможна прийняти дуже просту тезу — свою нікчемність. Проблема не в тому, що нинішня політична еліта неспроможна дати адекватну відповідь на виклики, які стоять перед державою. Проблема в тому, що українське суспільство неспроможне породити іншу політичну еліту, яка була б спроможною дати ту відповідь.
Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор Інституту ім. Г. С. Сковороди:
Еліта в Україні є. Я знаю багатьох людей із дуже доброю освітою, знанням багатьох іноземних мов, які здатні мислити категоріями не тільки свого хутору, партії чи області, а країни і навіть на глобальному рівні.
Але проблема в тім, що в Україні еліти немає при владі.
По-перше, в нас не відпрацьовано механізм введення в політичне життя нових облич і нових людей. Є дуже замкнений клуб за інтересами.
«Народ український — темний, неосвічений і примітивний. Він раз по раз голосує за тих самих людей, добре знаючи, яка їхня суть»
По-друге, народ — український темний, неосвічений і примітивний. Він раз по раз голосує за тих самих людей, добре знаючи, яка їхня суть. Українців треба підтягувати до стандартів західного розуміння народу як електорату. Це ж не просто якась маса, яка прийде і вкине бюлетень. У нас це робиться за ковбаску і за гречку, хоча має робитися і через свідоме ставлення.
Гадаю, рівень освіченості українців поступово зростатиме. Зісно, за умови, що ми зараз остаточно не вгробимо нашу школу. Тенденції в освіті сьогодні, на жаль, зворотні. Як казав мені один молодий батько, “придурків виховують”.
У принципі все залежить від ініціативи і відповідальності самого суспільства. Якщо влада не встигає за ним, отже, воно має нав’язувати свої моделі. Теперішнє українське суспільство ще недогромадянське, на жаль…
Проте еліту ми вже виховуємо за рахунок спеціальних програм лідерства, вуличних ініціатив і небагатьох хороших вищих навчальних закладів, де готують освічених людей. Шкода тільки, що всі ці програми приватні і діють не завдяки, а всупереч державним програмам.
Семен Глузман, дисидент, психіатр:
Для мене еліта — це люди, які живуть по совісті і щиро відносяться до свого народу, а не демонструють патріотизм від ранку до вечора. Це люди, які чорне називають чорним, біле — білим, говорять вголос те, що думають. Еліта не обов’язково повинна мати три вищі освіти. Це можуть бути прості люди, які живуть за моральними принципами. Але це — моє розумінння. В розумінні політиків, еліта — вони. Хоча це далеко не так. Вони — пройдисвіти та спекулянти. Вони й не політики за великим рахунком. Вони — інтригани. Політик — це той, хто піклується про добробут народу. У теперішній владі в Україні таких немає.
І хто в цьому винен? Та ми самі! Ми їх вибираємо!
Ми незріле суспільство, ми не вміємо контролювати владу. В цьому наша біда. Вони цим користуються.
«Еліта виросте. Але не в Україні.
Ми виростимо її для Польщі та інших західних країн»
На перспективу, думаю, еліта виросте. Але не в Україні. Ми виростимо її для Польщі та інших західних країн. Ми вже цим займаємось. А тут залишаються тільки пройдисвіти. Загалом я песимістично дивлюся у майбутнє, бо розумію: люди виїжджають не тільки тому, що за кордоном зароблять більше, а й тому, що там дихається по-іншому і реалізувати себе вони можуть по-іншому.
Сергій Дацюк, філософ:
Еліта — це благородні люди, які боронять свободу, займаються творчістю, висувають нові ідеали і ладні життя покласти за принципи, якими живуть.
«Якщо ти поступався принципами — тебе викликали на дуель, якщо ти відмовлявся від дуелі — ти втрачав честь і вже не належав до кола еліти»
От як раніше було: якщо ти поступався принципами — тебе викликали на дуель, якщо ти відмовлявся від дуелі — ти втрачав честь і вже не належав до кола еліти. Так було і залишається у багатьох суспільствах. У нас еліта, на жаль, була дуже недовгий час і ми не змогли її зберегти.
Тепер еліта зникає по всій Європі, яка, на жаль, перестала працювати з майбутнім. Подекуди еліта залишилася в США, меншою мірою — в Китаї, її майже немає в Росії, та так і не виникла в Україні. Зникнення еліти відбулося через поступове розчинення мислення. А мислення, зі свого боку, здеградувало і зникло в споживацькому світі.
У перспективі еліта може з’явитися, якщо нам вдасться справитися з агресією проти інновацій і підтримати своє мислення через надзусилля.
Шукайте деталі в групі Facebook
