Чому святого Димитрія називають мироточивим

Великомученик Димитрій народився в місті Солуні в Греції. Батьки, таємні християни, хрестили його і наставили у вірі.

Батько його, римський проконсул, помер, коли Димитрій досяг повноліття. Імператор Максиміан Галерій, який вступив на престол у 305 році, призначив Димитрія на місце батька володарем і воєводою Фессалонії.

Головним обов’язком Димитрія було захищати свою область від зовнішніх ворогів, але імператор зажадав від нього також, щоб він винищував християн. Димитрій, замість цього, став викорінювати язичницькі звичаї, а язичників – навертати до Христової віри. Звичайно, імператорові незабаром донесли, що проконсул Димитрій – християнин. Повертаючись з походу проти сарматів (племен, які населяли тоді північнопричорноморські степи), Максиміан зупинився в Солуні.

Готуючись до смерті, Димитрій роздав своє майно бідним, а сам віддався молитві й посту.



Імператор заточив проконсула в темницю і почав розважати себе й жителів Солуня гладіаторськими боями в цирку. Християн розшукували й тягнули на арену. Відомий серед гладіаторів задерикуватий Лій легко долав лагідних християн у бою і, на радість озвірілому натовпу, скидав їх на списи воїнів. Юнак Нестор, із християн, відвідав Димитрія у в’язниці, і Димитрій благословив його на єдиноборство з Лієм. Зміцнюваний Богом, Нестор здолав гордого гладіатора й кинув його на списи воїнів. Нестора повинні були нагородити як переможця, але замість цього його стратили як християнина.

За наказом імператора, в’язничні сторожі пронизали Димитрія списами в 306 році. Тіло великомученика Димитрія викинули на поживу звірям, але солуняни таємно поховали його. Слуга Димитрія Лупп взяв криваву ризу і перстень мученика та почав ними зцілювати недужих. Його теж стратили. Під час правління імператора Костянтина Великого (324 – 337 рр.) над могилою великомученика Димитрія спорудили храм, а через сто років були знайдені його нетлінні мощі.

При гробі великомученика Димитрія відбувалися численні Божі чудеса та зцілення За правління імператора Маврикія авари, які в тогочасі жили на Дону, осадили місто Солунь.

Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і 100-тисячне військо кинулося навтьоки. Іншим разом святий врятував місто від голоду. Житіє святого Димитрія оповідає, що він звільняв полонених від ярма невірних і допомагав їм досягти Солуня. З VII століття із ковчега з мощами святого Димитрія почало витікати запашне і чудотворне миро, про що писали сучасники.

У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього: миро «за своєю властивістю – не вода, але густіша за неї і не схожа на жодну з відомих нам речовин… Воно дивніше від усіх пахощів не лише штучних, але і по єству створених Богом». З цієї причини великомученика Димитрія назвали мироточивим.

Джерело.

загрузка...